На верхній повіці, на нижній, на обох одночасно, всередині або зовні – очний ячмінь протягом життя хоча б раз з’являється у чотирьох із п’яти людей. Зазвичай перебіг із мінімальними больовими відчуттями і за 5-7 днів він безслідно зникає, але трапляються винятки.

Як розпізнати ячмінь, чим внутрішній ячмінь відрізняється від зовнішнього, чому виникає та як собі допомогти, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Причини виникнення ячменю

Ячмінь, чи гордеолум, – це гостре запалення на верхній або нижній повіці ока, яке розвивається внаслідок інфікування золотистим стафілококом (90% випадків), у разі переохолодження, застуді та зниженому імунітеті. Виникає ячмінь у сальній залозі або волосяній частині вій зовні чи всередині повіки. І може бути як одиничним, так і множинним.

Також розвитку ячменю сприяє:

  • хронічний стрес;
  • недотримання правил особистої гігієни: використання спільного рушника для обличчя, неякісно продезінфікованих косметичних кісточок, чужої туші або протермінованої декоративної косметики, неякісний демакіяж;
  • розмноження підшкірного кліща Demodex;
  • механічне пошкодження повіки;
  • загострення хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту, рецидиви хвороб вуха, горла та носа;
  • запальні хвороби повік, як наприклад, блефарит;
  • цукровий діабет;
  • дерматологічні порушення – розацеа, дерматит;
  • гормональний дисбаланс тощо.

Зовнішній ячмінь визріває від 2 до 4 днів. Спочатку людина відчуває свербіж, поколювання, незначний дискомфорт під час кліпання, якщо запалення розвивається на верхній повіці. У місці формування ячменю з’являється почервоніння, ущільнення та характерний набряк. Впродовж двох-трьох днів болісне “зернятко” набуває чітких обрисів, гнійник (абсцес) розкривається, з нього витікає гній і біль зникає.

Внутрішній ячмінь визріває від 2 до 8 тижнів. Супроводжується неінтенсивним болем, набряком, світлочутливістю, почервонінням повіки у місці формування ячменю, сльозотечею. Цей тип ячменю самостійно розсмоктується без подальшого прориву абсцесу (вкрай рідкісне явище). Якщо він мимовільно не розсмоктався – формується ущільнення, і потрібно звернутися до лікаря. Він зробить розріз і вичистить його.

Рідко, але часом при виникненні очного ячменю підвищується температура тіла, погіршується самопочуття, з’являється м’язовий біль. У такому разі я рекомендую якомога скоріше звернутися до лікаря-офтальмолога за консультацією.

Правильна допомога

У разі появи ячменю люди передовсім випробовують народні методи лікування: інтенсивне вигрівання, протирання ока засобами із високим вмістом спирту або кислот, які нібито мають підсушити “прищ”. Деякі сміливці наважуються на самостійне проколювання ячменю за допомогою голки, аби прискорити процес одужання. Але насправді такі способи “лікування” лише погіршують ситуацію. Спиртовмісні та кислотовмісні речовини подразнюють слизову, спричиняють опік, загострюючи запальний процес. А проколювання ячменю – стрімке поширення інфекції в організмі, що може призвести до розвитку менінгіту або тромбозу мозку.

Як собі допомогти?

У разі відкритого зовнішнього ячменю я раджу:

  • до моменту розкриття гнійника вигрівати хворе око, прикладаючи сухе тепло (не гаряче!) 2-3 рази на день по 5 хвилин;
  • користуватися чистим індивідуальним рушником або сухими одноразовими рушниками;
  • відмовитися від використання декоративної косметики та контактних лінз;
  • після розкриття гнійника 3-4 рази впродовж дня обробляти око антисептиком без спирту, наприклад, хлоргикседином, чи протирати відваром ромашки, яка також є чудовим антисептичним засобом.
  • Вигрівати ячмінь після розкриття гнійника не можна в жодному разі;
  • дотримуватися водного режиму: на 1 кг ваги – 30 мл води;
  • регулярно змінювати постільну білизну – раз на 4 дні, прати за температури 60-90 градусів;
  • перед кожним контактом із око мити руки теплою протічною водою з милом або обробляти антисептиком;
  • стежити за своїм самопочуттям: якщо впродовж 7 днів ячмінь не зникає, я рекомендую звернутися до офтальмолога.

У разі закритого внутрішнього ячменю прикладайте до ока тепло, “джерелом” якого може бути марля або бавовняна тканина, змочена теплою (не гарячою!) водою. Якщо виник нав’язливий біль, випийте Ібупрофен або Парацетамол. Використання мазей та крапель під час лікування ячменю ліпше узгоджувати з лікарем. Бо нині маємо великий вибір ліків, але не всі вони ефективні або доречні в конкретному випадку.

Якщо очний ячмінь став вашим вірним супутником, який нагадує про себе з місяця в місяць, треба приділити увагу своєму здоров’ю. Можливо, є проблеми з роботою імунної системи, хронічні захворювання, які вимагають лікування абощо. Обов’язково раджу звернутися до лікаря у разі множинного ячменю, коли маємо кілька утворень на одному оці.

Залишити відповідь