Автори цих книжок недаремно вважають, щобудь-яку проблему можна вирішити з “дитячою” легкістю. Головне, поглянути на цей світ під відповідним кутом, додавши уваги, професіоналізму і майстерності, і це обов’язково приведе до перемоги.

Деніел Койл. Культурний код. Секрети успішної взаємодії в команді. – К.: Наш Формат, 2023

3 книжки, де розкриваються секрети / ©
3 книжки, де розкриваються секрети

У цьому дослідженні розповідається про “ігровий” характер будь-якої бізнес-стратегії. Загалом корпоративна культура, бізнес, менеджмент, командна взаємодія та успішні компанії, як доводить автор книжки, в основі мають принцип дитячої гри. Наприклад, він розповідає про дві команди, яким треба збудувати вежу з пачок спагеті, скотчу, мотузки і маршмелоу. У першій – студенти бізнес-школи, у другій – дошкільнята. Звучить абсурдно, але в цьому реальному змаганні перемогли малюки. Чому так? Як у командній взаємодії вони перевершили майбутніх бізнесменів, а згодом – юристів і навіть гендиректорів? Насправді автор дослідив взаємодію в різних групах і дізнався секрети найуспішніших культур світу, з’ясувавши, чому розум переоцінюють, а навчальну силу помилки – недооцінюють. А ще – розгледів, як лідери найефективніших культур не тільки досягають вершин, а й утримуються там. Знов-таки, завдяки “молодечим” принципам гри. “Кілька років тому команда психологів зі Стенфордського, Єльського та Колумбійського університетів попросила учнів середньої школи написати есе, після чого вчителі дали їм різні види фідбеку, – розповідає автор. – Виявилося, один вид зворотного зв’язку так підвищував мотивацію та продуктивність учнів, що його охрестили “чарівним фідбеком”. Ті, хто його отримував, набагато частіше бралися переписувати роботу й показували значно кращий результат. Нічого хитрого в цьому фідбеку не було.

Лише одне просте речення: “Я пишу ці зауваження, бо вірю, що ти можеш показати найкращий результат, і знаю, що впораєшся”. Ось і все. Лише сімнадцять слів. Але ці слова потужні, бо рясніють сигналами належності: Ти частина цієї групи. Ця група особлива; тут високі стандарти. Я вірю, що ти можеш досягти цих стандартів. Що впливає на ефективність команди. Ефективність команди визначають такі п’ять точних факторів. Кожен член групи говорить і слухає приблизно в рівних пропорціях, віддаючи перевагу лаконічності. Усі підтримують високий рівень зорового контакту, їхні розмови й жестикуляція енергійні. Учасники спілкуються не лише з керівником групи, а й одне з одним. Члени команди ведуть розмови всередині групи на сторонні теми. Усі періодично виходять “на розвідку” за межі команди й повертаються з інформацією, якою діляться з іншими”. Чим не гра у козаки-розбійники з чийогось дитинства?

Роджер Нібон. Як стати експертом. Шлях до майстерності. – Х.: Віват, 2023

3 книжки, де розкриваються секрети / ©
3 книжки, де розкриваються секрети

На самому початку цієї книжки автор приходить в гості до таксидерміста, який набиває опудало пантери. Здавалося б, що спільного у нього, хірурга, професора при Імперському коледжі Лондона, з цим чолов’ягою? Утім, недаремно ця книжка написана людиною, в інноваційній праці якої поєднані медицина, музика та мистецтво. І тому кваліфікований лікар, на прийом до якого записуються за місяць, та музикант, який збирає стадіони; модельєр, що створює одяг для найвидатніших знаменитостей, та вчений, лауреат Нобелівської премії, – усі ці люди на перший погляд геть різні, та об’єднує їх щось одне. Адже всі вони експерти у своїй царині, і їхню думку визнають як авторитетну й шанують. Тому ця книжка – для того, хто прагне так само розвинути власні навички з рівня “учень” до рівня “експерт”. Причому не важливо, чи розпочинаєте ви нову кар’єру, а чи продовжуєте стару, вивчаєте мову або опановуєте музичний інструмент – шлях завжди той самий, і ця новаторська книжка відкриє вам шлях до справжньої майстерності. До речі, щодо вищезгаданого чолов’яги.

“Я запитав у Дерека про початок його кар’єри, – згадує автор. – Той розповів, що в школі любив мистецтво. У нього були вправні руки, проте дислексія суттєво заважала вчитися. Коли Дерекові було дванадцять, він знайшов на вулиці мертвото птаха, приніс його додому й почав малювати. Прозріння, як називає це Дерек, сталося, коли йому було шістнадцять. Одного дня він зрозумів, що, знайшовши мертву тварину, замість малювати, може зробити з неї опудало. Тієї миті він достоту збагнув, що його найдужче. цікавить. Дерек подався до лондонського Музею природознавства, де спершу навчався таксидермії, а потім багато років працював, перш ніж вийти в самостійне плавання”. У такий спосіб, як переконує нас автор, усі ми можемо стати експертами в чомусь, хоча навряд чи здатні так глибоко охопити більше ніж одну-дві галузі. Головне ж, для того, щоб стати експертом, треба зосередитися на образній сфері, відкинути все, що відволікає, і рік за роком докладати усвідомлених зусиль.

Наталія Атамась. Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях. – К.: Віхола, 2023

3 книжки, де розкриваються секрети / ©
3 книжки, де розкриваються секрети

…Мабуть, всі давно вже помітили, як зі зміною клімату, глобальним потеплінням, а тепер ще й війною все змішалося в природі. Не кажучи вже про неволю, якою виявилися для птахів наші міста. Так, ті самі “бетонні джунглі”, які красиві лише у назві цієї книжки. Насправді з погіршенням екології вже навіть не йдеться про природні умови існування нашого птаства – лишень про виживання. Ви бачили, наприклад, купу круків, що понуро сидять на телевізійних антенах? А це ж, між іншим, “окремі істоти”, як пишуть у всіх енциклопедіях, а коли знищують місця їхнього проживання – ті самі лісосмуги, не кажучи про самі ліси – вони змушені цілими зграями харчуватися на міських смітниках і зазирати з даху в наші вікна. Те саме стосується лелек, які нині шукають не екологічно чисту місцевину, як це було колись, а бодай якогось прихистку в умовах не лише погіршення екології, а взагалі війни. Гнізда зруйновані, їсти нічого, захисту для малечі нема. А ми милуємося їхнім “кру-кру-кру”, що лунає в небі, де вони кружляють – чого ніколи не було! – над заводськими районами міста. Все воно красиве й гарне лише для пісні або для книжки. Авторці якої – орнітологині, що спеціалізується на гніздовій біології та екології водних птахів – усе це має бути відомо.

Її книжка розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів. Ну, й відповідей на запитання дорогою теж не бракує. А також секретів, які тут-таки розкриваються. Наприклад, як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки? Авторка намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним. Мовляв, голуби і шпаки, горобці та ворони, сови, сапсани й навіть папуги – усім вистачить місця поруч із людиною серед бетонних джунглів міста. А от яким буде наше спільне життя і чи не перетвориться воно на постійне протистояння, залежить тільки від нас.

Залишити відповідь