Вона виконує музику українських класиків

Українська оперна співачка Мар’яна Боднар вже понад рік живе у Лондоні. До війни вона працювала у Київському національному академічному театрі Оперети, солісткою якого вона є й досі. 25 лютого 2022 року у театрі була запланована прем’єра нової вистави, але війна усе змінила.


«У лютому 2022 року мала відбмутися прем’єри пластично-драматичної вистава «Бал». Готувалися дуже ретельно – три місяці насичених, дуже цікавих репетицій та тренінгів, роботи над образами та своїм персонажем.  Це мала бути дуже особлива подія, на яку я дуже чекала. Вистава без слів, з цікавими персонажами, на чистих емоціях, з чудовою пластикою, хореографією, неймовірно красивою італійською музикою та драматичною історією – подорож в часі культурою Італії.  24 лютого мала відбутися генеральна репетиція, а 25 лютого – прем’єра. Але цього так і не сталося, а виставу зіграли в театрі значно пізніше, коли стало можливим. Війна усе змінила», – згадує Мар’яна.
Коли почалася війна, Мар’яна планувала залишитися у знайомих на кілька днів під Києвом, але оскільки це було під Гостомелем і ситуація ставала все загрозливішою – зрештою поїхали до рідних на Західну Україну.
«Я не планувала ціленаправлено їхати до Великобританії, все склалося випадково. Коли вже була у рідних на Закарпатті, друзі-режисери, які ставили у нас в теарі «Сімейку Адамсів», переживаючи за нас, запропонувала приїхати до Литви. Я погодилася і була там певний час.

Я погодилась, але й те, з неохотою, бо взагалі не планувала залишати Україну . Проте, в той час ми прихистили також у нас вдома мою коліжанку з Києва, тому вирішила поїхати разом з нею. Подруга в Каунасі так і залишилась.
  Потім мене запросили до Німеччини друзі-музиканти. У мене завжди було бажання щось робити, організовувати концерти, збирати кошти, допомагати, ніколи не планувала кудись їхати, щоб просто перечекати. Але згодом мені прийшло запрошення з Британії, попрацювати кілька місяців на одному відомому Фестивалі класичної музики…і я вирішила поїхати до зовсім невідомої мені країни, яка дуже давно приваблювала і з якою в останній рік перед війною в мене виникло навіть кілька музичних проектів. То ж, було дуже цікаво. Проект мав бути 2,5 місяці, я не планувала їхати надовго, то ж вже восени хотіла повернутися у Київ – на роботу в театр оперети. Але мені запропонували стипендію на навчання в Аспірантурі по класу вокалу в однму з найпрестижніших та найвідоміших закладів преформативних мистецтв Guildhal School of Music and Drama. Це було дуже привабливо, такий подарунок, така можливість для вдосконалення. А потім,  ще почався блекаут, посилилися обстріли, і ми з чоловіком прийняли рішення, що мені варто залишитись і використати цей рік з максимальною користю» – продовжує Мар’яна.

Попри навчання, Мар’яна Боднар намагається зробити все, щоби познайомити британську аудиторію з українською класичною музикою.


«Ще влітку 2022, я запропонувала поважному британському панству зробити кілька концертів, щоб зібрати кошти та відправити їх у благодійні фонди в Україні. Рана тоді була така свіжа і так боліла. Вони відгукнулись і ми здійснили кілька концертів в містечках графства Сомерсет. Далі почали виникати різні знайомства, та перші концерти. Я, правда, співала на них тоді більше європейську класику.  Потім була важка зима, і в якийсь момент я відчула, що я повина при можливості розповідати саме про українську музику. Щоб вона почала звучати якомога частіше. Не народна, а саме українська класична музика, про яку мало знають. Про яку я сама мало знала і ще досі досліджую. 


І я почала збирати репертуар, вивчати різних композиторів. Спочатку зробила британсько-українську програму за підтримки волонтерської організаціх Support Ukraine. А потім почала розвивати цей напрямок далі. Нещодавно мала концерт виключно української музики з українськими музикантами, які зараз тут в Лондоні, та відомою українською поетесою Катериною Бабкіною. І це дуже сподобалося британцям, адже я паралельно розповідала про Україну, наприклад, хто такі Тарас Шевченко, Леся Українка, Скорик, Станкович та Лятошиснький, що таке Голодомор, як опинився «Щедрик» Леонтовича в Америці чи як народився відомий хіт Гершвіна Sammertime і яка в цьому роль Кошиця. Людям було цікаво чути ці історії. І тепер це моя своєрідна місія – розповідати про Україну через українську класичну музику.
Зараз зявляється вже багато знайомств, коло однодумців розширюється. І я розумію, що можна робити якісь класні, круті проекти, які будуть показувати Українську культуру з іншої сторони. Вже є такі задумки і плани. 15 липня має бути концерт, у якому гратиме піаніст-британець, який вивчить спеціально для цього 14 українських творів. Отак потроху популяризуємо українську музику. І поки є така можливість, треба заявляти про Україну якісно, сильно і вишукано», – вважає Мар’яна Боднар.

Залишити відповідь