23-річна дівчина пропонує безглютенові та веганські солодощі, і вони дуже подобаються як українцям, так і британцям

Про історію українки Єлизавети Татаринової можна знімати фільм. 23-річна дівчина, переїхала під час війни з України до Лондона. Вона шукала роботу кондитера у різних закладах Лондона, а коли не знайшла, вирішила власними силами відкрити кондитерську. І їй це вдалося. Так у Лондоні з’явилася кондитерська у рожевому стилі Cream Dream, де пропонують лише веганські та безглютенові десерти без цукру, які можуть порадувати людей з непереносністю лактози або глютену. Окрім того, в кафе подають карпатські чаї, які смакують не лише українцям, а й британцям.

Дівчина поділилася своєю історією з Networkua.com.

Роботу не змогла знайти

«Я потрапила у Британію як біженка у вересні. Я не збиралася їхати до Британії, але цей варіант розглядала, бо я трохи знаю англійську. Чекала, коли відкриють візу, а в Україні усі говорили про наступ на Київ з Білорусі і мені було некомфортно кожного ранку прокидатися зі страхом. Тому я вирішила виїхати на певний час до Британії, зробила це у вересні минулого року», – каже Єлизавета.

 Єлизавета мріяла у Києві на Контрактовій  площі відкрити свою кондитерську і вже ретельно до цього готувалася. Була впевнена, що цю мірю зможе втілити.

«Я вже створила усі рецептурні картки для веганських та безглютенових тістечок. Знала, які десерти буду готувати, хто буде мій маркетолог. Я вже шукала  приміщення, а потім почалася війна і я зрозуміла, що свою мрію зараз не зможу втілити», – продовжує дівчина.

Коли Єлизавета опинилася у Британії, через місяць почала шукати роботу.

«Я не змогла знайти собі роботу, бо мене не задовольняв рівень кондитерських у Британії. Водночас помітила, що у багатьох закладах пропонували страви для веганів і безглютенові страви. І мені це дуже сподобалося. Я подумала круто, а чому би і я не змогла такі страви пропонувати», – згадує Єлизавета.

Чи можна відкрити кондитерську за 30 днів?

Дівчині довелося шукати додаткові інвестиції, бо власних заощаджень не вистачало, але це Єлизавету не зупинило.

«Це було дуже спонтанно і запально, але це була моя мрія – відкрити кондитерські. А ще я хотіла показати, що таке українська гостинність, що таке українська музика і як ми вміємо працювати. Вирішила, що треба щось робити. Загуглила «Як відкрити кафе у Лондоні?». Мені видало по пунктах і я почала їх вивчати. Робила все за допомогою Googlе.

Googlе порадив шукати приміщення на першій лінії біля річки. Знайшла там приміщення. Вільним виявилося колишнє приміщення кебабної. Воно було у дуже жахливому стані. Роботи я не боюся і почала сама відмивати це приміщення», – зізнається дівчина.

Єлизавета взялася за такі роботи, які не усі чоловіки можуть виконувати. І це, здавалося би, не під силу дівчатам у 23 роки. Вона фарбувала стіни, збирала вітрину і навіть виламувала стіну у приміщенні.

«У мене вистачало грошей на оренду на перший місяць, на закупівлю продуктів і з натяжкою на зарплату. Ремонт це вже були перевитрати, тому вирішила робити його власними силами. Мої відновлювально-ремонтні роботи тривали два тижні. У мене панорамні вікна у закладі і багато хто розглядав, як я підлогу фарбою або на драбині стіну валиком розмальовую. А потім вирішила, показати людям, що я тут роблю на зло усьому світу. Почала знімати відео і виставляти у соцмережі. Це зацікавило багатьох людей, на мене почали підписуватися сотні користувачів.

Я поставила собі самовпевнений термін – відкрити кафе за 30 днів. Чого так зробила, бо у мене не було орендних канікул і мала платити за приміщення з першого дня, як мені дали ключі. І це немала сума, тому варіантів не було і доводилося працювати-працювати з ранку до ночі», – пояснює Ліза.

Після відео Лізи у соцмережах їй запропонували допомогу десятки людей.

«Мені першою написала дівчина британка і запропонувала допомогу. Спочатку мені було ніяково, що хтось буде у мене безкоштовно працювати, але погодилася на пропозицію. Дівчина мені дуже допомогла, а через два дні прийшла з десятьма своїми друзями. У мене розібрали усі пензлики, усі валики, усі щось робили і ми виконали роботу вдесятеро швидше, ніж би я це робила сама. Я тоді запостила відео із вдячністю. І згодом почали підтягуватися багато українців, британців, щоб допомогти. Ця неймовірна підтримка не давала мені падати духом», – каже Єлизавета.   

Посуд отримала вранці перед відкриттям

Ліза зізнається, якби знала, що все буде так складно, напевно, би не наважилася відкривати кондитерську. Але досі не може звикнути до бюрократичних нюансів у Британії.

«Було дуже багато різних проблем і якось вплинути на цю ситуацію неможливо. Наприклад, мені відкрили банківський рахунок за два дні до відкриття кафе. І я увесь цей час дуже переживала, бо я не розуміла, як буду розраховувати людей.

Я часто стикалася з тим, що мене не сприймали через мій вік. У деяких приміщеннях, які я хотіла зняти мені відмовляли через те, що мені 23 роки і я не маю досвіду ведення бізнесу.

Також я зіткнулася з тим, що у Британії проблематично щось вчасно отримати доставкою з інтернету. Виявляється, це нормально, коли замовлення приходить із затримкою у три тижні. Я заздалегідь замовила багато необхідних речей для кондитерської. Але мені кавову машину принесли за 20 годин до відкриття, посуд – лише вранці, квіти – за 10 хвилин перед відкриттям. І таких речей було багато, і це було важко. Зараз після відкриття доводиться стикатися з бюрократією – мені потрібно отримати черговий дозвіл на дозвіл. Але попри це усе у мене думки не було здатися і я продовжую працювати», – впевнено каже Ліза.

У кондитерській працюють лише українські біженці

Зараз Ліза працює по 16 годин на добу і живе своєю справою. Відкриття кондитерської  Cream Dream відбулося 14 лютого.

«У мене вийшов заклад, про який я мріяла. Попит на нашу продукцію є. І хоч прибутків великих нема, але ми не збиткові. У мене було дві мети – дбати за здорове харчування та об’єднати українців.

У кондитерській працюють лише українські біженці. І навіть попри те, що люди не говорили англійською, я їх взяли на роботу. Працює шість людей. У нас встановлена табличка: «Вибачте, ми не говоримо англійською. Ми її вчимо, тому говоріть повільно». І британці дуже позитивно це сприймають, намагаються допомогти.

На початку, коли я відкрилася, 80% відвідувачів – це були українці. У нас лунає українська музика, у нас можна посидіти і поговорити.

А тепер маємо 50% українців і 50% британців. Багато хто приходить за нашими тістечками, бо мають проблеми з харчуванням і їм потрібні особливі страви. Мені дуже приємно, що у нас усе безглютенове, веганське, а тістечка виглядають дуже апетитно. І ними можуть поласувати ті, хто раніше не міг собі цього дозволити. Мене надихають діти, які через алергії не могли їсти солодощі, а мої тістечка їм дозволені і вони смачні», – каже Ліза.

Також пропонують у кондитерській  Cream Dream карпатські чаї. Отак просто у центрі Лондона можна посмакувати чаями з України.

«Це був експеримент. Мені усі казали, що британці не захочуть пити трав’яні чаї. Але виявилося, що вони дуже смакують британцям. У нас є чотири  види карпатських чаїв. Заливаємо їх у прозорі чайники, щоб було видно, як вони розкриваються. Розказуємо, з чого вони і чим корисні. І британці навіть купують їх додому. Вийшло краще, ніж я сподівалася. А щ українцям дуже подобаються чаї з рідних Карпат», – радіє дівчина.

А насамкінець Єлизавета розповідає про ще одну поки що нездійснену свою мрію.   

 «Хочу довести цей бізнес до такого стану, щоб він функціонувати без мене. Я не збираюся залишатися у Британії. Хочу жити в Україні і виховувати своїх дітей в Україні. І я відкрию такий самий заклад на Контрактовій площі у Києві. Заходьте на Контрактову площу у кондитерську, вона обов’язково там буде»,  переконує Ліза.

Залишити відповідь