Заняття спортом допомагають нам якомога довше бути здоровими, сильними і красивими. Проте необережність під час тренувань чи незнання правил простої пробіжки може принести більше шкоди, ніж користі.

Які фізичні вправи становлять загрозу для здоров’я суглобів? Чи можна бігати крос людям з надмірною вагою? Яких помилок припускаються спортсмени-новачки?

На ці та інші питання відповів в інтерв’ю Styler хірург-ортопед Олександр Галузинський.

– З якими спортивними травмами вам найчастіше доводиться мати справу?

– Мабуть, з розтягненням зв’язок, оскільки цей тип травмування притаманний будь-яким видам фізичної активності.

Щодо більш серйозних травм існують дані статистики. Нижні кінцівки спортсмени ушкоджують найчастіше – на цей тип травм припадає близько 42% випадків. Далі йдуть травми верхніх кінцівок – 30,3%. Третє місце займають травми голови та шиї – 16,4%.

– Назвіть топ-5 небезпечних вправ для здоров’я суглобів

Одразу скажу: практично всі фізичні вправи не становлять загрози, якщо їх робити правильно. Втім, заняття зі штангою та армреслінг, все ж таки небезпечні.

На першому місці в топі – “мертва тяга”, оскільки у цій вправі зі штангою залучено багато суглобів, які піддаються навантаженню.

На другому – “станова тяга”. Якщо при виконанні цієї вправи не тримати спину правильно, можна травмувати хребет.

На третьому місці – армреслінг та пов’язані з ним вправи. Найчастіше після змагань спортсмени звертаються з проблемою порваних зв’язок, але іноді трапляються й переломи плечової кістки.

Четверте місце – жим штанги з-за голови. Не раджу виконувати цю вправу, оскільки в процесі виконання суглоби досить неприродно вивертаються й легко травмуються.

П’яте місце – тяга штанги до підборіддя. Тут існує велика ймовірність травми плечового суглоба.

Взагалі, під час занять у спортзалі найчастіше травмуються колінні та плечові суглоби. Тому вправи в яких вони залучені, потрібно виконувати дуже обережно.

Кому не можна бігати і який спорт може нашкодити: ортопед розповів про "нездорові" тренування

Олександр Галузинський, хірург-ортопед

– Чи правда, що людям із зайвою вагою краще не займатися бігом та іншими спортивними вправами. Чому це може бути небезпечним для суглобів?

– Людям, які мають зайву вагу, навпаки, бажано займатися спортом. Проте з бігом дійсно треба бути обережним. Його краще замінити на скандинавську ходу з палицями.

Річ у тім, що під час бігу людина відривається від землі, а коли приземляється на кінцівки – надмірна вага травмує хрящ. Під час бігу травмуються гомілковоступневі, колінні, кульшові суглоби та поперековий відділ. Тож до бігу варто повернутись, коли вага тіла близька до норми.

– Які поради дасте тим, хто ходить до спортзалу?

– Поради досить прості. Кожне тренування починайте з розминки, яка потрібна, щоб розігріти м’язи та зв’язки перед навантаженням.

Якщо ви прийшли до зали вперше – обов’язково проведіть заняття під наглядом тренера. Не женіться за рекордами: навантаження має бути комфортним. Коли виконуєте вправи крізь біль та страждання – тільки шкодите власному здоров’ю.

Взагалі, раджу прислухатись до себе. Біль під час занять спортом – дуже важливий симптом. Якщо відчули біль: негайно припиніть заняття і скажіть про це тренеру.

Найбільша помилка спортсменів-новачків: вони часто починають роботу в спортзалі з великих навантажень. Цього робити не можна.

Ще одна порада: при перших ознаках втоми – негайно припиніть тренування. Внаслідок фізичної перевтоми порушується нейром’язовий контроль координації, а це збільшує ризик травмування.

Деякі спортсмени люблять зробити ще один підхід до штанги, хоча відчувають втому в ногах. І от в момент підйому штанги нога йде в бік, і ми маємо травму колінного суглоба.

– Досить поширена серед спортсменів травма – розрив меніску. Наскільки вона складна для лікування?

Все залежить від ступеня розриву меніска. Якщо ми говоримо про значний розрив у молодої людини, треба ставити питання про артроскопію. Тобто малоінвазивне оперативне втручання, під час якого з одного проколу в колінний суглоб вводиться камера, а з другого отвору – спеціальні інструменти. За їх допомогою можна усунути розрив.

Причому існує два методи: підшити, або ж видалити відірвану частину меніска. Діагностувати розрив меніска і вибрати правильну техніку лікування можна за допомогою МРТ-діагностики.

Інколи бувають незначні пошкодження меніска, так звані дегенеративні розриви. Вони спостерігаються переважно у людей похилого віку, які мають деформуючий артроз. Такі розриви менісків не потребують лікування за допомогою артроскопії.

– Як самому зрозуміти, що травма серйозна?

Про серйозність травми скажуть хрускіт, клацання та різкий біль під час отримання ушкодження.

Але навіть якщо жодного з цих симптомів не було, але місце травми набрякло – варто звернутись до лікаря. Навіть незначна на вигляд травма – привід відвідати травмпункт.

Як доводить практика, не пролікована травма або розтягнення з часом призводять до розриву. Діє так званий накопичувальний ефект. Причому наслідки вторинної травми можуть бути значно гіршими.

– Як надати першу допомогу при вивиху чи розтягненні зв’язок?

– Насамперед до травмованого місця потрібно прикласти пакет з льодом, або холодний предмет, щоб зняти запалення. Тримати лід на місці травми можна не довше 30 хвилин, щоб не спричинити холодний опік шкіри. Коли температура шкіри відновиться, лід можна прикласти знову.

При необхідності можна зафіксувати місце травми еластичним бинтом. Втім, якщо бандаж спричиняє дискомфорт – його треба зняти взагалі, або накласти знову, але з меншим тиском.

Травмованій кінцівці потрібен спокій, тому забудьте про тренування і розмістіть її так, щоб вона знаходилась вище рівня серця. Це сприяє відтоку крові, що своєю чергою зменшує набряк.

Якщо за 24 години почервоніння та біль не минуть – потрібно звернутись до лікаря.

Залишити відповідь