Тіло відважного воїна вдалося повернути аж через півтора року

21 липня, в Україні попрощалися із легендарним воїном та поетом Сергієм Скальдом, який загинув наприкінці квітня минулого року обороняючи завод «Азовсталь». 

Лише зараз вдалося повернути тіло та поховати героя. Сергієві Скальду було 43 роки. Після Революції гідності він вирушив добровольцем в зону АТО. Був учасником боїв у Авдіївці, командиром 16-ої резервної роти ДУК “Правий Сектор”, бійцем окремого полку “Азов”.

Сергій Скальд – автор збірки “Навиліт. Рими калібру 5,45” та “Інший” (2021), співавтор збірки націоналістичної поезії “Голос крові”. 

Спогадами про легендарного воїна поділився декан філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Борис БУНЧУК: 

«Я знав цього чоловіка, у нас була розлога розмова про поетичну майстерність. Тоді я звернув увагу на його погляд та очі. Я старший чоловік, але його очі виглядали набагато старшими. Я зміг прочитати, що у них було. У них була – нескореність. Що сказати? Сергій Скальд не просто поет, він пісняр, він воїн, він Герой. Він постав за нас усіх! У нього була багато сили, мужності. Я думаю, що він чесно відробив свій вік та віддав життя за найдорожче – Україну. І там, на тих золотих Божих левадах хай йому буде добре. Але я думаю, що йому буде добре тоді, коли останній чобіт північного страшного завойовника залишить Україну. Хай Сергій спочиває з Богом, а ми будемо пам’ятати його та згадувати у наших молитвах», – розповів Борис Бунчук. 

Товариш Сергія Скальда Дмитро Білоус розповів:

«Сталося так, що Сергія я знав недовго, але за ці чотири роки він став дуже близьким для мене. Єдине, що можу сказати він був справжній. Був завжди там, де був потрібний. Він був патріот та людина-душа. І всі люди, які сьогодні прийшли попрощатися, можуть сказати про нього лише приємні слова. Ми познайомилися випадково, на відкритті одного з медіа у Чернівцях. Потім якось здружилися і остання наша поїздка, яка була,  це представлення його книги «Інший» у Талліні. До початку квітня минулого року ми переписувалися, а після 16 квітня Сергій перестав відповідати, бо полетів на «Азовсталь». Тоді зв’язок із ним пропав», – згадує Дмитро Білоус. 

На питання, як Дмитро Білоус дізнався про загибель Сергія Скальда, чоловік каже:

«Коли Сергій вилітав на «Азовсталь» у Маріуполь, то вказав номер своєї колишньої дружини Мар’яни та мій», – підсумував Д. Білоус. 

З висловів Сергія Скальда:

“Наступного разу, перш ніж критикувати чиїсь дії, запитайте себе: а що я зробив, щоби цього не було? І коли кожен усвідомить, що відповідальність за свою країну лежить на кожному з нас і свою енергію потрібно витрачати на створення, а не базікання про те, як треба, тоді і настане доба відновлення для України! Вірте в себе! Вдосконалюйтесь! Завтра належить нам!”

“Зараз дуже багато людей натягують на себе ковдру революціонерів та воїнів, щоби сховатися під нею”.

“Ми пройшли революцію з кров’ю. Саме зараз буде гуртуватися нація. Головне – вистояти”.

“Прокиньтесь, душі визвольних змагань,
Нам так потрібна ваша допомога,
Завзяття дайте, сили, вміння, знань,
Влаштує тільки смерть чи перемога!”

Залишити відповідь