У запеклих боях на Херсонському напрямку загинув герой з України Володимир Браткевич

Володимир БРАТКЕВИЧ – із перших місяців широкомасштабного вторгнення РФ в Україну добровільно пішов на фронт. Чоловік побував на Луганщині, Запоріжжі та на Херсонському напрямку. До війни чоловік не мав жодного стосунку до військової справи, працював продавцем у  магазині побутової техніки у місті Сторожинець. Та коди все почалося молодий чоловік не міг стояти осторонь… Однак сталося непоправне Володимир Браткевич загинув у серпні минулого року на Херсонському напрямку.

У чоловіка залишилася молода дружина Діана Браткевич та трьох річний синочок Денис. Кореспондентка networkua.com поспілкувалася із пані Діаною.

–Мій чоловік після першого місяця повномасштабного вторгнення вирішив піти на війну. Мене із сином відправив за кордон. Мені завжди казав: «Хто як не я? Якщо всі будуть ховатися, то хто буде захищати?» Він прийшов  до військкомату і його відразу взяли. Протягом десяти днів Володимир проходив навчання у Сторожинці, потім його відправили на Львівщину у відрядження, на другий день перебування на Львівщині його направили на Луганщину, – згадує пані Діана.

Після того, як чоловіка відправили на Луганщину на півтора місяця зв’язок із Володимиром зник…

–Ми тоді саме були з сином а кордоном. Протягом півтора місяця ми не мали з ним зв’язку, не знали, де він, що з ним?! Жодного дзвіночка, жодної звістки не було. Потім одного дня він перетелефонував до мене і повідомив, що його відпускають на один тиждень у відпустку. Він приїхав зовсім інший, погляд був інший. Про війну говорив не охоче, йому було дуже важко. Казав, що цих півтора місяці були в окопах, їх взяли у кільце, повернулися живими дуже мало людей, – каже жінка.

Після відпустки Володимира відправили на навчання у Черкаси. Пізніше відкомандирували на Запоріжжя, а потім на Херсонський напрямок у наступальні дії.

–На Херсонському напрямку і загинув мій чоловік… Увесь цей час перебування у Черкасах та на Запоріжжі, Володимир казав: «У мене все добре, не хвилюйся. Я живий, здоровий.»  Він у мене був дуже совісний та принциповий. Після участі у бойових діях дуже змінився його погляд, з нього можна було прочитати, що побачили ці очі дуже багато… Останній раз ми розмовляли по телефону 24 серпня минулого року, а через дві години мого Володимира убили. Про його загибель дізналися через тиждень від побратимів… А наступні три місяці він числився безвісти зниклим… Повернули нам тіло, аж у листопаді. Попрощалися із нашим героєм 9 листопада, – підсумувала жінка.

Зараз Діана Браткевич створила електронну петицію на офіційному інтернет-представництві Президента України про присвоєння почесного звання України (посмертно) Браткевича Володимира Михайловича. Підписати петицію можна тут.

Вічна слава Герою!

Залишити відповідь