Почервоніння очей, свербіж, печіння, сльозоточивість – основні симптоми синдрому червоного ока. Більшість людей не надають їм належного значення, що призводить до розвитку ускладнень.

Чому виникає синдром червоного ока, якими симптомами проявляється та як собі допомогти без шкоди для здоров’я та можливих ускладнень, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Симптоми і причини синдрому червоного ока

Синдром червоного ока – це почервоніння білкової оболонки, тобто склери, яке виникає через розширення і переповнення судин кров’ю. Синдром червоного ока – не хвороба, а симптом офтальмологічної чи іншої хвороби/ порушення.

Крім почервоніння, про синдром сухого ока свідчать такі симптоми як:

  • печіння;
  • відчуття “піску в очах”;
  • свербіж;
  • біль різної інтенсивності: від тупого до гострого;
  • сльозоточивість;
  • боязнь світла;
  • набряклість повік;
  • підвищення температури тіла;
  • головний біль;
  • відчуття слабкості.

Усі ці симптоми є ознакою запалення очей. Найчастіше йдеться про кон’юнктивіт. Але також синдром червоного ока може бути пов’язаним із:

  • блефаритом – запалення країв повік;
  • ураженням рогівки – запалення рогівки, кератоглобус (стоншення рогівки на периферії), кератоконус (стоншення і випинання рогівки у вигляді конуса з подальшим погіршенням зору), травмування рогівки;
  • іритом – запалення райдужної оболонки ока (почервоніння локалізується поблизу райдужної оболонки);
  • склеритом – запалення склери;
  • синдромом сухого ока – захворювання рогівки та кон’юнктиви, викликане швидким випаровуванням слізної плівки або зниженням вироблення сліз;
  • потраплянням в око стороннього тіла – мікрочастинки сміття, уламок вії, клей для нарощування вій тощо;
  • субкон’юнктивальним крововиливом – крововилив під кон’юнктиву. Кон’юнктива містить багато дрібних капілярів, які легко ламаються, і тоді кров витікає у простір між кон’юнктивою та склерою;
  • алергією на вій для туш, крем для обличчя, нанесений надто близько до нижньої лінії росту вій, пилок квітів, пил тощо;
  • глаукомою – пошкодження зорового нерву;
  • неправильно підібраними або неправильно використовуваними контактними лінзами.

Більшість пацієнтів не надають синдрому червоного ока належного значення: купують зволожувальні чи протизапальні краплі за рекомендацією аптекаря, протирають очі настоєм ромашки, вигрівають очі абощо. Але почервоніння – це симптом, який не можна маскувати, бо він вказує на проблему, наприклад, запалення склери.

Як ви вже знаєте, в оці є багато структур, що можуть запалитися. Це і краї повік, і райдужні оболонки, і рогівка. Тому насамперед потрібно визначити, яка структура запалилася і, за можливості, чому. Запалення склери (склерит) може бути проявом системного захворювання, наприклад, ревматоїдного артриту, або свідчити про приєднання інфекції чи медикаментозну алергію. У деяких випадках причину встановити не вдається. Лікується склерит за допомогою стероїдних і нестероїдних протизапальних пігулок. Якщо пацієнт тривалий час ігнорував симптоми (почервоніння склери, біль, світлобоязнь), використовуючи краплі, знеболювальні і трав’яні настої на власний розсуд, може розвинутися некротизувальний склерит. За такого склериту тканина склери руйнується, а відтак може знадобитися пересадка склери та навіть рогівки.

Якщо ваші очі почервоніли, печуть, болять, але ви не розумієте, що могло цьому передувати, я раджу:

1. дати очам спокій: не фарбувати вії, не робити зволожувальні маски, очищати обличчя чистою водою кімнатної температури, а не спеціальними косметичними засобами;

2. не терти очі після нанесення крему для рук, ручного прання чи прибирання із застосуванням побутової хімії;

3. ретельно мити руки під проточною водою з рідким милом, або користуватися антисептиком перед подальшим контактом із очима;

4. не пробувати самостійно дістати з ока сторонній предмет;

5. робити вологе прибирання кімнати, де перебуваєте, провітрювати її щогодини;

6. звести до мінімуму використання телефона та комп’ютера;

7. звернутися до лікаря-офтальмолога, який встановить причину, що “запустила” синдром червоного ока, і призначить адекватне лікування. Максимальний термін бездіяльного вичікування – 2-3 дні. Якщо за цей час бодай один симптом синдрому зберігся, – час іти до лікаря.

У жодному разі не використовуйте протизапальні, антигістамінні препарати чи краплі, не вигрівайте очі, не закапуйте їх соком алое віра. У кращому випадку ви не отримаєте бажаного результату, в гіршому – нашкодите собі. Особливо, якщо будете приймати антигістамінні препарати у разі прогресування глаукоми чи використовувати протизапальні краплі у разі алергії на квітковий пилок.

Бережіть себе та свій зір!

Залишити відповідь