Сьогодні Україна відзначає 32-річницю своєї незалежності. Як для державності, це ще дуже юний вік. Але на долю цієї молодої держави та українського народу випало важке і складне випробування. На нас напав наш лютий споконвічний ворог – Російська недоімперія. Уже півтора року ллється кров, гинуть мирні українці – жінки, старі, діти. Мужньо протистоять ворогу наші бійці на фронті. Тисячі матерів, дружин і доньок втратили своїх синів, чоловіків, батьків, які загинули в боротьбі за нашу свободу і незалежність. Але ми вистоїмо і переможемо, бо іншого шляху в нас немає. Україна була, є і буде завжди! Буде частиною цивілізованого демократичного світу. 

Що чекає на Україну далі?

Думки науковців:

Анатолій КРУГЛАШОВ, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та державного управління ЧНУ імені Юрія Федьковича:

«Ми ще перебуваємо на тій стадії, коли забезпечуємо нашу мінімальну, але основну для нашої державності мету – вистояти й обов’язково перемогти. Це те, на чому мусимо сконцентрувати зусилля. І на цьому тяжкому й довгому шляху до перемоги нам потрібно змінювати себе, суспільство й державу. 

Уже тепер багато і виправдано говорять про те, що нам треба розробляти плани відбудови України. Я ж ставлю запитання: відбудови якої України? Повернення до стану 1991-го, 2014 чи навіть 2022-го років? Я сумніваюся, що це – та мета, заради якої гинуть наші хлопці та дівчата. Як суспільство ми зараз проходимо через тяжкий, кривавий і дуже страшний шлях осмислення свого сьогодення і майбутнього.  

Повсякденні втрати, хвилювання, страхи, невпевненість у завтрашньому дні є величезним викликом нашого воєнного повсякдення. Ніхто з нас, навіть у глибокому тилу, не знає, чи прокинеться вранці, яким буде наступний день, які можливі лиха чи випробовування на нас чекають. Але ми повинні усвідомити, що така Україна, якою вона була раніше, – це не та держава, що спроможна належно забезпечити собі гідне місце в мінливому й небезпечному світі.

Осмислення цих завдань і має бути тим поштовхом до формування національного бачення не тільки того, заради чого ми не здаємося, боремося і переможемо, але й того, куди нам рухатися далі, до якого саме майбутнього. 

Для кожного поняття перемоги різне. Для когось це означає просто фізично вижити. Хтось, і в тому числі чинний президент, наголошує, що ми повинні повернути свої території до кордонів 1991 року. Я ж замислююся над іншим: гаразд, нарешті ми зможемо вибити ворога з тимчасово окупованих територій. Та чи це означає завершення війни? На жаль, не можу сказати, що так.

Сценарії історичного процесу пишуться надзвичайно цікаво, багатьма авторами  й здебільшого непередбачувано. Зрозуміло одне: якщо хочемо вижити і як нація, і як суспільство, ми повинні перемагати й перемогти. Це єдине, що можна стверджувати достатньо категорично. 

Ясна річ, що це перспектива не для всіх. Дуже багато наших співвітчизників опинилися за кордоном. Частина з них не планує повертатися. І це теж серйозний виклик. Одним із результатів цієї війни стає не просто демографічна криза, а демографічна катастрофа. Розв’язувати це питання – надзвичайно складне, але й не неухильне завдання для суспільства та влади. 

Однозначно, що попереду нас чекають випробування. Інколи вони можуть бути дуже важкими. Перед нами ворог, від якого можна чекати всього. Але сценарій капітуляцій і порозуміння з таким ворогом є не просто нереалістичним, а й безперспективним. Вистояти, перемогти й формувати європейську Україну – це гідна перспектива». 

Ігор БУРКУТ, політолог, кандидат історичних наук:

«Україна переможе. Коли – сказати важко. Але в будь-якому випадку для нас найголовніше, що ми збережемося як держава і нація. Тобто головна мета Путіна – знищити українство – не вдасться. Якою буде Україна після перемоги? Нам доведеться дуже важко. Значна частина країни зруйнована, треба відбудовувати. Для багатьох це дуже вигідно. Наживатися будуть і наші, і іноземні підприємці. Та простолюду буде дуже і дуже важко.

Головний плюс всього у тому, що ми все-таки будемо незалежними й самі вирішуватимемо власну долю. Будуть і серйозні політичні кризи. Виходячи з того, що суспільство розмежоване: у нас є і «порохоботи», і «зелені», і «болото», яке нічим не цікавиться.

Ці кризи будуть супроводжуватися дорослішанням нації. Хочемо ми того чи ні, але політична культура нашого суспільства мусить зростати. Ми повинні відкинути поклоніння перед патерналізмом, що прийде «батько нації», який дасть усе і все зробить. Нічого такого не трапиться. До влади приходитимуть ті, кого ми самі обираємо. Обирали «зека» – Януковича, «коміка» – Зеленського, «шоколадного короля» – Порошенка… Тепер мусимо робити висновки. 

Надзвичайно серйозна проблема – демографічна. Маса українців виїхала. Дуже страшна проблема – тисячі українських дітей, яких агресори вивезли на територію Росії і виховують в антиукраїнському дусі. Перевиховувати ж завжди значно важче. 

І ще одне складне питання після будь-якої війни – ті, хто повернувся з фронту. Серед них завжди чимало людей, яким важко вростати у мирне життя. І тут влада мусить бути надзвичайно відповідальна. Повинна подбати про них. 

Треба готуватися до того мирного часу і не думати, що все відразу буде чудово. 

А ще ж доведеться розмінувати величезні території. Якщо Захід справді зацікавлений у тому, щоб Україна  після війни якнайшвидше ставала нормальною державою, вони повинні нам дати всю техніку для розмінування. 

Нам треба позбавитися надзвичайно великої кількості ілюзій. Головної ілюзії – що хтось за нас щось буде робити. Ніхто за нас нічого робити не буде. Доведеться зціпити зуби і йти вперед, щоби відродити чимало з того, що зруйновано. Багато чого доведеться викинути і залишити в минулому. Як це було на Донбасі: викопали шахту, навколо збудували селища, де всі мешканці або працюють на цій шахті, або обслуговують шахтарів. Такого бути вже не може в жодному випадку. Треба будувати сучасні міста для людей. 

Ще одна ілюзія, якої маємо позбутися, що це не остання війна в історії людства. Війни ще будуть, ми повинні бути до них готовими, і готовими по-справжньому. А це означає, що однією з найважливіших професій для українця має стати професія військового. Треба підіймати авторитет військових.

Ось такими я уявляю перші роки після перемоги. Спеціально не використовую термін «після завершення війни». Не може для нас бути завершення війни. Для нас може бути тільки перемога, бо інші варіанти – це знищення нас як нації».

Україна: цікаві факти

* Національний день України (День Незалежності України) — 24 серпня. В 1991 році цього дня ухвалено Акт проголошення державної незалежності України.

*Україна є найбільшою за площею країною в Європі. Загальна площа України становить 603,55 квадратного кілометра.

Україна — 46-а за величиною країна у світі. Вона має сухопутний кордон із сімома країнами й вихід до Чорного та Азовського морів.

*Українці – слов’янська нація. Вона утворилася навколо держави східнослов’янських племен, відомої як Київська Русь.

*Столиці України Києву не менше 1400 років. Місто отримало свою назву від старшого брата родини, яка заснувала поселення. Його звали Кий.

*Україну у світі часто називають країною хлібного кошика через її спроможність вирощувати величезну кількість пшениці. 

*Велика частина ґрунту України — чорнозем, він один із найбільш родючих у світі. На деякій території країни шар чорнозему завтовшки понад 1,5 метра.

*Річка Дніпро, яка тече через Україну до Чорного моря і на якій стоїть столиця країни Київ, є четвертою за довжиною річкою в Європі.

*Гора Говерла — найвища гора в Українських Карпатах. Її висота 2061 м. 

*Собор Святої Софії в Києві є пам’яткою світової спадщини. Він був побудований в 11 столітті князями-засновниками Київської Русі.

*Виробництво чавуну і сталі є основною галуззю важкої промисловості в Україні. Наша країна є восьмим за обсягами виробником і третім за величиною експортером заліза й сталі у світі.

*Сектор інформаційних технологій в Україні – третя за значущістю галузь економіки після сільського господарства й виробництва металів.

* Україна має своє космічне агентство. Національне космічне агентство України будує і запускає супутники, переважно для наукових досліджень.

*Найбільший у світі літак АНТ – 225 «Мрія» був побудований в Києві. Розмах його крил становив 88,4 метра. Літак був знищений російськими окупантами під час атаки на аеродром «Гостомель».

*Станція «Арсенальна» Київського метрополітену є найглибшою станцією метро у світі. Її глибина становить 105,5 метра. 

*Українці — одна з найосвіченіших націй у світі. Наша країна посідає 4-те місце у світі за кількістю найосвіченішого населення. 99,4% українців у віці від 15 років уміють читати й писати. 70% дорослих мають середню або вищу освіту. 

*Найдовший духовий інструмент у світі — українська трембіта. Він занесений до Книги рекордів Гіннеса. Трембіта — це дерев’яна труба, довжина якої коливається від 2,5 до 8 метрів, а діаметр — близько 30 мм. 

*Географічний центр Європи розташований на Закарпатті, неподалік від селища Ділове. Це один з п’яти загальновизнаних центрів континенту, але не єдиний (інші знаходяться в Литві, Білорусі, Словаччині та Польщі).

*Харківська площа Свободи – найбільша в Україні, шоста в Європі і дванадцята в світі. Її площа – неповних 12 гектарів.

* У 1934 році українська мова була визнана другою наймелодійнішою мовою світу, поступаючись лише італійській. Того ж року вона була визнана третьою найкрасивішою мовою, поступившись французькій та перській. 

*Острозька академія — найстаріший науково-освітній заклад в Україні та перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. Академія була заснована в Острозі в 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким.

*Україна є найбільшим у світі виробником насіння соняшнику. Його полями можна було б вкрити всю Словенію.

*Український острів Зміїний — це єдиний у світі природний дім золотистої гадюки, що перебуває під загрозою зникнення.

*Всесвітньо відома неаполітанська пісня O Sole Mio була написана композитором Едуардо Ді Капуа у 1898 році в Одесі. 

*Перша у світі конституція була розроблена і введена в дію в 1710 році українським гетьманом Пилипом Орликом. 

*Національна бібліотека України імені В. Вернадського — одна з найбільших національних бібліотек світу. Вона налічує понад 30 мільйонів одиниць книг, періодичних видань, рукописів, карт та інших документів. 

*Заповідник «Асканія-Нова» – найстаріший у світі степовий заповідник. Він є домом для 500 видів рослин і 3000 видів тварин.

*Найбільша пустеля Європи знаходиться на півдні України. Це Олешківські піски, розташовані за 30 км на схід від Херсона.

* Гіпсова печера Оптимістична на українському Поділлі — найдовша печера в Євразії та п’ята за довжиною печера у світі.

*Вулиця Хрещатик у Києві — найкоротша і водночас найширша головна міська вулиця у світі. Її довжина становить 1,2 кілометра.

Залишити відповідь