Півтора роки західні донори фінансують бюджет України, а всі зібрані податки країна витрачає на військові потреби. І якщо торік залучати кошти партнерів було не складно, то тепер з’явилися жорсткіші умови. Які питання виникли у Заходу та що може завадити їх виконати – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Україна готується до нового фінансового року. Кабмін має подати проект держбюджету на 2024 рік до Верховної Ради до 15 вересня. Поки деталі документа не відомі, але голова Мінфіну Сергій Марченко вже заявив, що наступного року, як і раніше, буде потрібна серйозна фінансова підтримка міжнародних партнерів. Донорських грошей, можливо, знадобиться навіть більше, ніж цьогоріч.

“У комунікації з партнерами ми говоритимемо, що коштів, яких потребує Україна, не стане менше. Ми наполягаємо на тому, щоб підтримка була не меншою, ніж цього року. А це понад 42 млрд доларів. Якщо ми гарантуємо собі цей розмір підтримки, то ми зможемо сказати, що бюджет у нас є”, – заявив міністр фінансів.

Щомісячна потреба бюджету України у зовнішніх запозиченнях становить 3-4 млрд доларів. Ця сума йде на покриття всіх витрат, які не пов’язані з безпекою та обороною – головним чином, мова про соціальні статті – пенсії, допомоги, субсидії тощо. Друга частина бюджету, а це близько 1,6 трлн гривень – використовується на потреби оборони. Казна отримує ці гроші у вигляді податків, митних зборів та внутрішніх позик.

Але в Мінфіні не виключають, що ця сума може збільшитися. “Бюджет сектору безпеки та оборони ми плануватимемо на рівні 2023 року: 1,6 трильйона зараз. Але це ще не остаточна цифра”, – повідомив Марченко.

Весь рік гроші від донорів надходили вчасно та в достатньому обсязі. Але немає певності, що так продовжиться далі. Загвоздка у США, у яких фінансовий рік закінчується у вересні. По суті, Україна не має гарантій щодо траншів від Вашингтона ні на 4-й квартал цього року, ні на весь наступний. Нервовості додає і внутрішня політична ситуація в Америці.

Президент Джо Байден ще 10 серпня звернувся до Конгресу із пропозицією про виділення Україні додаткових 24 млрд доларів. У Білому домі впевнені, що рішення буде позитивним. Але в американському політикумі з цього питання розгорнулися неабиякі суперечки – деякі республіканці, розуміючи швидкий старт президентських перегонів у Штатах, скористалися можливістю дорікнути Байдену за надмірні витрати на підтримку України.

“Нікуди від цього не подітися, ми вже відчуваємо на собі виборчу кампанію у Штатах – звучать заяви від політиків про те, що нібито потрібно більше звітності від України тощо. Але це все популізм. Сподіваємось, що Білий дім зможе відбити ці атаки “, – зазначив у розмові з РБК-Україна один із впливових українських політиків.

САП – неформальна умова від США

Поки що США фінансує Україну за бюджетом поточного року – приблизно по 1,5 млрд доларів щомісяця. У вересні очікується останній транш у рамках фінансового року. Але, за словами кількох джерел РБК-Україна, для виділення грошей у США виникла неформальна умова – підготовка законопроекту щодо посилення інституційної незалежності та ефективності роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ухвалення такого закону до кінця 2023 року – одна з умов виділення макрофінансової допомоги від Європейського Союзу та кредитування від МВФ. Проте США хочуть бачити чіткіший алгоритм його виконання. “Проект закону про САП треба підготувати до 15 вересня – таке побажання є від США”, – сказав співрозмовник в уряді.

Ще одне джерело, знайоме з процесом переговорів США та України, підтвердило ймовірність такої неформальної умови, але пояснило, що для фінансування з боку США якихось конкретних умов зазвичай немає. До того ж, Вашингтон координує свої дії з МВФ і приймає рішення залежно від прогресу співпраці України з фондом.

“Формально питання щодо САП, виходячи з меморандуму з МВФ, потрібно врегулювати до грудня. Але, можливо, на робочому рівні Вашингтон має якісь проміжні очікування, які підтверджені Києвом”, – сказав співрозмовник.

Інтерес до антикорупційної теми за океаном виник невипадково. На Заході, виділяючи Україні великі пакети допомоги як на гуманітарні, так і на військові потреби, хочуть бути впевненими у цільовому використанні цих коштів.

“Жартома у приватних розмовах нам партнери кажуть, що українці не вкрали жодного долара американських платників податків, але просять не красти і у своїх. Якщо серйозно, на Заході є питання до наших держзакупівель та проектів відновлення. Звідси інтерес до САП і бажання бачити більше ефективну роботу Національного антикорупційного бюро”, – пояснив співрозмовник у владі.

За його словами, інформація про прострочену дебіторську заборгованість за контрактами Міноборони на десятки мільярдів гривень, про що вже відомо публічно, в цьому випадку грає явно не на користь України під час переговорів із партнерами.

Якщо ж говорити саме про САП, то головна проблема у повноваженнях його голови. На це Заходу регулярно вказують як самі силовики-антикорупціонери, так і українські громадські діячі. Справа в тому, що спочатку цей орган створювався як незалежний підрозділ Генпрокуратури для розслідування корупційних справ щодо вищих посадових осіб. За фактом САП досі не має окремого юридичного статусу і залишається адміністративно та процесуально залежною від Офісу Генпрокурора. Без згоди генпрокурора зараз не можна ухвалити кадрові рішення, порушити справу стосовно народного депутата чи ухвалити рішення про екстрадицію.

Співрозмовник РБК-України з уряду повідомив, що законопроект про незалежність САП планується підготувати до середини вересня, як цього хочуть західні партнери. “Проблем із цим не має бути. Якщо потрібно буде, законопроект буде готовий”, – зазначив співрозмовник.

Чи забезпечить документ необхідну незалежність САП і чи підтримають його депутати, поки невідомо. Варто нагадати, що перший законопроект про незалежність САП подали до Ради ще на початку 2023 року, але він був розкритикований профільним комітетом та знятий з розгляду.

Гарантій немає, але є надія

У Мінфіні досить обережні з прогнозами щодо фінансування бюджету, і поки що впевнені лише в отриманні коштів від ЄС. “На 2024 рік поки є розуміння лише, що ми маємо допомогу від ЄС – 50 мільярдів євро на чотири роки. Є МВФ, який допомагає нам зібрати ці зобов’язання. Сподіваюся, що будуть США. Дуже сподіваюся!” – заявив міністр фінансів в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

Довіряй, але перевіряй. На яких умовах Захід готовий давати Україні грошіМіністр фінансів України Сергій Марченко (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

ЄС у 2023 році фінансує Україну кредитами у рамках програми макрофінансової допомоги на 18 млрд євро. Поки що виділення коштів йде за планом, оскільки загалом Україна виконує умови програми. Черговий транш Україні було виділено 22 серпня у розмірі 1,5 млрд євро. Разом з ним загальний розмір кредитних коштів від ЄС цього року становив 12 млрд євро.

З 2024 по 2027 роки ЄС використовуватиме новий інструмент (Ukraine Facility). Він передбачає не лише кредити, а й гранти. Можлива також технічна допомога, зокрема, експертна підтримка реформ, муніципалітетів, громадянського суспільства та інші форми двосторонньої допомоги.

По лінії Міжнародного валютного фонду за 4-річною програмою, укладеною в березні 2023 року на 15,6 млрд доларів, Україна вже отримала два транші на 3,6 млрд (2,7 млрд і 900 млн доларів відповідно). Третій транш у розмірі 900 млн планується після перегляду програми у жовтні.

Перегляд програми у червні для отримання другого траншу пройшов досить швидко та легко. Україні вдалося виконати всі 5 умов та отримати гроші за графіком. Але до другого перегляду список умов вдвічі більший, виконати деякі з них буде досить складно.

Насамперед проблеми можуть виникнути з умовами щодо відновлення перевірок підприємств, повернення е-декларування, довічного контролю за фінансовим станом “політично значущих осіб” (т.зв. “ПЕПи” – Politically Exposed Persons). Крім того, складнощі можуть бути і при виконанні умов щодо енергетичного сектору.

У липні Рада ухвалила закон про відміну пільгового 2%-го єдиного податку та поновлення перевірок підприємств (№8401). Однак, за неофіційною інформацією, МВФ не зарахує цей документ як виконання умови. “Якщо коротко: там не зараховують виконання структурного маяка, тому що в останній момент була зміна редакції тексту закону, яку ніхто не погодив із МВФ. Щодо обмеження перевірок” – повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Фактично, відновлення перевірок було відкладено до закінчення воєнного стану. Те, що в результаті законопроект не відповідає вимогам МВФ, підтвердили ще кілька депутатів.

Строки з ухваленням законопроекту про поновлення е-декларування затягли, але ухвалити його планують уже у вересні. Це виданню підтвердив голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев. “По декларуванню так, ми прострочили, але до перегляду програми ми обов’язково приймемо (рішення – ред.). Орієнтовно в першій половині вересня”, – сказав він.

Довіряй, але перевіряй. На яких умовах Захід готовий давати Україні грошіГолова фінансового комітету РВ Данило Гетманцев (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

А ось ймовірність поновлення довічних перевірок “ПЕПів” на сьогоднішній день вкрай мала. Цю норму потрібно ухвалити до кінця вересня, проте за даними співрозмовників видання у Раді, її не підтримує більшість депутатів. “З цим питанням ситуація найскладніша. Підтримки серед депутатів немає”, – сказав один із співрозмовників.

Великі сумніви є щодо виконання умов з реформи управління Оператора ГТС. Акції компанії Кабмін мав передати в управління від МГУ Міністерству енергетики ще у липні, проте рішення не ухвалено досі. Це перша умова, а по другій до кінця жовтня має бути відібрано і призначено нову наглядову раду компанії.

Враховуючи, що процес відбору та призначення наглядової ради займає близько трьох місяців, можна припустити, що “маяк” не буде виконаний у строк. Це може призвести до того, що з жовтня, коли за законом наглядова рада МГУ припинить роботу, функція управління ОГТСУ перейде до уряду. Така ситуація може спричинити додаткові проблеми, оскільки знову буде порушено систему корпоративного управління.

***
Загальний політичний та суспільний фон в Україні також відіграє важливу роль у процесі фінансування з боку Заходу. Корупційні скандали, які періодично виникають в Україні, змушують донорів пильніше стежити і за виконанням умов кредитування, і за використанням коштів. Що цілком виправдано та логічно.

Умови, часто й справді досить жорсткі, які Захід ставить перед Україною, очікувано викликають критику всередині країни. І за інших обставин Україна могла б від них відмовитися (або погодитись, а потім добиватися їх скасування, як уже було неодноразово). Але зараз, коли країна повністю залежить від зовнішнього кредитування, так робити досить ризиковано. Взяті на себе умови потрібно виконувати, щоб забезпечити ритмічність надходження коштів для виконання соціальних зобов’язань та підтримки економіки.

Тому подвійно безглуздими виглядають спроби окремих політиків виправдати війною свою неготовність приймати непопулярні реформи чи активніше боротися з корупцією, яка за останні півтора року нікуди не поділася. Тим більше, що ці реформи та ці жорсткі рішення насамперед на користь українців, а зовсім не західних країн.

Залишити відповідь