NetworkUA розкриває тему батьківства. Ми розвіємо міфи, надамо різні думки та розкажемо реальні історії заради того, щоб ви – майбутні або вже реалізовані батьки, змогли знайти відповіді на свої питання. Адже батьками не народжуються – ними стають.

Часом у соцмережах можна побачити «ідеальну» маму, яка встигає все: навести лад вдома, приготувати сніданок, обід та вечерю, піти на фітнес, ще й дитину водити на десяток гуртків, працює, навіть може випити з подругою кави і при цьому виглядати на 10/10. Надивившись на таку «ідеальність» інша жінка картає себе, що так не може. У гонитві за цією ідеальністю вона з рештою втомлюється, дратується на всіх та вважає себе поганою мамою. Проте, тут важливо не забувати, що над гарною картинкою у соцмережі трудяться фотографи, візажисти та інші помічники.

Разом з психологинею Вікторією Мухою та мамою троьохрічного хлопчика Мариною з’ясовували, як не корити себе за не ідеальність в материнстві та як вберегти себе від емоційного вигорання.

Я розуміла, що буде складно

«Я не ідеалізувала материнство, коли була вагітною. Після пологів я хотіла зробити максимум для своєї дитини і все встигати. Коли народила, то звісно окситоцин зробив своє діло і я була найщасливішою мамою. Навіть постійно вставати до дитини вночі мені було не важко», – згадує свої перші місяці материнства Марина.

«Я собі в голові намалювала як все має бути: в дитини режим, в мене час на себе, чистота й порядок вдома. Плюс до цього всього я надивилась на гламурних інстамам, де так все ідельно в них», – продовжує жінка.

Однак, зізнається, що підтримки від рідних не було, вони живуть далеко, а  чоловік-військовий постійно на роботі. Тому просити про допомогу було ні в кого. Няню для дитини вона не розглядала, каже, що боялась підпустити когось чужого до немовляти.

«Мені не вистачало свого простору, я з дитиною 24/7, син ріс, потреби ставали ще більші. Поки він спав, я готувала їжу, потім бігла в парк гуляти, після – «нагодувати всіх», все помити й аж тоді я лягала спати. Так було поки я не втомилася, і в мене не опустилися руки», – ділиться вона.

Співрозмовниця додає, що багато читала про те, як впоратися з втомою, адже дратувалася на сина, могла крикнути на нього, а потім про це жалкувала. До спеціалістів не зверталася, вважала, що зі своїм емоційним станом впорається сама.

«На той час я вже думала, що в мене емоційне вигорання. Тоді сину було вже майже 2 роки, і я вирішила спробувати віддати його в дитячий садок. Це було моє спасіння, бо я вже боялась, що буду ще більше зриватися на дитині» – згадує Марина.

Тоді це допомогло і з’явивися час на себе, пригадує жінка.

«Я тоді багато спала, дитину в садочок, а сама в ліжко, так я відновлювалася. Птім багато читала, саме про дитячу психологію. І хоч я не була супермамою, але я не була втомленою, роздратованою, крикливою. Я була спокійною, люблячою для своїх хлопців, хоча й карталася, як могла довести себе до такого емоційного стану”.

Як мамі впоратися з емоційною втомою та вигоранням

«Якщо ви сумніваєтеся чи у вас емоційне вигорання чи втома, є один спосіб це відрізнити. Зокрема, якщо відчуваєте, що втомились чи вигоріли, влаштовуєте невеликий відпочинок: виспатися, зробити вихідні. Якщо після такого не стало краще або стало, але на короткий час, то можемо говорити про те, що у вас вигорання, а не емоційна втома. Тобто, емоційну втому можна забрати відпочивши, емоційне вигорання одним відпочинком не забереш», – говорить психолог Вікторія Муха.

Вона також додає, щоб не довести себе до емоційного вигорання є правило, потрібно тримати у фокусі два питання: куди я витрачаю свою енергію, і там можна щось скоротити або забрати зі свого життя; друге – як я наповнююся силами, що є в моєму житті, що дає мені наповнитися енергією.

«Взагалі про емоційне вигорання має сказати спеціаліст, самостійно не можливо зробити собі діагностику, бо це є діагноз, його ставить  психіатр або психолог направляє за підтвердженням до психіатра. Тобто, такий стан потребує корекції спеціаліста», – стверджує фахівчиня.

На питання, як не ідеалізувати материнство Вікторія відповідає, що в суспільстві є все ж таки певна ідеалізація жінки, а саме материнства. І ніби не прийнято жалітися та казати, що матері важко чи озвучувати якісь інші негативні сторони материнства, які також у ньому існують.

«Тобто материнство як і будь-яке інше явище в нашому житті має позитивні та негативні сторони, але у суспільстві ідеалізується позитивна сторона та ігнорується негативна. А негативна сторона – фізичний стан жінки, це її емоційна втома. Це її роздратування на дитину і на себе та багато інших моментів, які є нормальними. Тому важливо не ідеалізувати чогось у своєму житті, а спілкуватися з реальними матерями, не дивитися, наприклад, на ідеальну інстраграмну картинку материнства», – зазначає психологиня.
«Якщо так сталося, що у жінки були очікування і вони не співпали з дійсністю, то чим швидше вона прийматиме реальність, тим краще буде для  емоційного стану та психологічного здоров’я», – продовжує далі вона.

Психологиня додає, що батькам важливо просити про допомогу з дитиною рідних, можна залучати подруг або ж запросити няню. Згадує s свій досвід материнства у перший місяць народження дитини. Розповідає, коли було найважче.

«Перший місяць коли народилась дитина, як правило в жінок стресовий, так було і в мене. Тому, що йде адаптація, жінка вчиться поводитися з дитиною, і всі навколишні люди теж вчаться це робити. В нас були одразу розподілені обов’язки, ми з чоловіком по черзі вставали вночі до дитини, були ночі коли він повністю брав сина до себе, а я спала одна. Проблеми з ГВ не було, я зціджувала молоко, а він розігрівав і давав сину. Ми домовились, що в суботу чоловік цілий день з дитиною, а я могла піти зайнятися своїми жіночими справами або ж побути наодинці. Я абсолютно ізолювалася від спілкування з далекими родичами, які могли мене втомлювати, спілкувалася з близьким колом людей, які підтримували мене на той час. Але найважче було, коли почалась війна. Ми з сином виїхали за кордон у невідомість, у Нідерланди, до незнайомих людей. Відпочивала, коли син засинав, в мене було дві години на  свої справи», – пригадує вона.
«Біля дитини важливо зберігати свій нормальний емоційний стан, саме тому говорять про те, що емоційний та фізичний стан мами важливіший, він є пріоритетніший, від нього багато чого залежить. Чим ви спокійніші, тим більш ви врівноважені. Тим менше ризику, що ви будете зриватися на дитині», – стверджує Вікторія Муха.

Серед психологів є такий анекдот: якби ми не виховували своїх дітей їм завжди буде про що розповісти своєму психологу, – говорить далі Вікторія. Також вона зазначає, що як би мама не готувалася, планувала собі життя з дитиною є реальні  обставини, є те, на що ми не впливаємо. На її думку, якщо у жінки виникає відчуття провини, якщо воно дуже глобальне, то слід звертатись до спеціаліста. А якщо це ситуативно виникає, нічого з ним робити не потрібно воно як виникне так і зникне, головне усвідомлювати і відчувати цю власну цінність, як мама.
Насамкінець експертка ділиться, де варто мамі шукати енергію та як емоційно відновитися, адже сама вдавалася до таких методів.

«У кожного має бути свій список психологічної аптечки. Це перелік певних справах чи чогось, що допомагає відновити свій емоційний стан. Комусь допомагають прогулянки, тепла ванна або ж чашка кави з книгою,  музика, хоббі чи робота. І дуже важливо для ресурсу та нормального стану матері, це час на одинці, мінімум 10-15 хвилин виділити, щоб жінку не чіпали, нічого від неї не хотіли, щоб вона відновила себе», – радить вона.

«Мій такий власний висновок: жінка з дитиною без допомоги – це мегаважко. Це на надриві може бути, це неможливо зберегтися у таких обставинах,  про це мало говорять, але це дуже важливо».

Авторка: Оксана Середюк

Залишити відповідь