Якби зміни мали людську подобу

Зміна = страх = бажання змін

Портрет змін

Моя зустріч зі змінами

Привіт, читачу!

Кажуть, знак оклику муветон в текстах, але я знову стаю на шлях дописувачки, яка хоче бути прочитаною, тому три знаки оклику. Привіт!!!

Свій перший текст я присвячую ЗМІНІ. 

Зміна – як нова незнайома людина, що випадково  з’являється в твоїй зашкарублій бульбашці. 

Уявімо, що це жінка: вона спершу пахне ще до того, як її побачиш.

Пахне так незвично і дуже хочеться вдихати цей дух частіше, але він непритаманний тобі, надто з викликом. Як ти будеш пояснювати оточенню, що змінила одеколон, бо хтось пахне зміною…

Ремарка: Будь-які зміни до нового завжди призводять до того, що людина втрачає щось старе. Свою зону комфорту. Часто це не та зона, в якій добре, а та, в якій звично.

Моє життя влаштовує мене. Я класна. 

Юнацький максималізм покинув голову років 10 тому і всім від того легше. От правда. Гормони заснули і не тривожать мою емоційну натуру. Внутрішня сплячка робить мене комфортнішою для більшості людей, які набулися за часів мого юнацького самоствердження.

Але ця жінка робить крок і це не полохлива косуля, що завжди напоготові відстрибнути. Ця ніжка вривається в твій простір так різко, як можна лише вловити, і ти розумієш – Зміна дуже впевнена. А як інакше? Ніяк. На зміну потрібна сміливість і жодних вагань.

Ремарка: Найчастіше, причина в страху втратити контроль над обставинами, втратити відчуття безпеки. Нерідко, в основі страху змін сильні негативні емоції, прожиті в минулому, при спробі змінити що-небудь.

А її сукня – там і рюші, і яскраві кольори, і приспущені брителі…І точно, що ця сукня не є дуже модною, чи трендовою… не Зара, не H&M, не Манго і навіть на Шанель… Це щось протилежне моді, але таке оригінальне й неповторне, ніби кравчиня з іншої епохи шила для міжгалактичного конкурсу краси.

Вах! Яка цікава Зміна, що не боїться порівнянь, кривих поглядів і ладна долати стереотипи.

Ремарка: Звичка — це умовний рефлекс, зручна, зрозуміла, готова і несвідома модель поведінки, і ми її чомусь навчилися. Ймовірно, вона виконує функцію захисного механізму нашої психіки.

О господи! 

Та вона ж блондинка: коли вона рухається і сміється, блискучі біляві кучері підстрибують з каре в боб-каре. 

Біле блискуче волосся. Як у ляльки. Як у всіх тих жінок, які впали у немилість суспільства і зробилися поверхневими, несерйозними, лукавими.

Якщо не виходить відпустити старе, потрібно розібратися, що цінного було інвестовано туди. Рідко бувають цінні самі обставини. Цінністю є емоції, які з ними пов’язані. А значить, потрібно зрозуміти, що це за емоції, чому вони такі цінні і чому важливо замінити іх новими.

А де ж та сувора брюнетка, яка відкриває двері з ноги, яка не лізе за словом у кишеню, від якої всі в захваті, але подалеку щоб не перепало? 

Я завжди думала, що на сміливі вчинки, на кардинальні зміни і все найвідчайдушніше здатні сильні жінки з темним волоссям, карими очима, тонкими напруженими губами… і вони такі холодні, автономні, самодостатні… (звидки в моїй голові цей образ?).

А тут таке! Невже Зміна насправді легка, грайлива і сильна водночас? Невже дозволяє собі дивно вдягатися і дорого пахнути одночасно? Чому вона щаслива попри те, що всі дивляться скоса, а друзі кривлять губами: “Що за?” “Навіщо?” “А що погано було бути нормальною?”.

Вченими давно доведено, що усвідомлення рішення відбувається тільки після того, як його було ухвалено десь у мозку. Але до цього його потрібно готувати. Зміна – складна функція, але результати її перетворюють життя на жвавий екшн.

Це так незвично і нетипово. Так чудернацько і збуджуюче. Вона нібито недосяжна, як з фільму, але ось вона і я могла би познайомитися. 

Дружити з блондинкою на підборах у сукні з рюшами. Пити коктейлі вранці і їсти хот-доги вночі. Вдягати яскраві шмоти з окулярами для фріків, слухати музику, де ні слова не розумію, але щось в ній є, простояти півгодини навпроти картини щоб таки зрозуміти чого на неї усі дивляться. 

Розв’язати вузол в горлі і дихати під водою. 

Це все про Зміну і зміни. Про внутрішні відчуття і зовнішні острахи, про перший крок, який може бути в косулі, тигриці, мангуста, чи ядовитої жаби. Головне зробити його.

Вітаю вас, ви щойно побачили комашиний крок уперед. Вітайте і мене.

Авторка: Ірина Сагайдак

Залишити відповідь