Відставки, нові люди на керівних посадах, розмови вибори. Нинішня політична ситуація в Україні є досить напруженою. Час від часу президент України Володимир Зеленський змінює міністрів. Чи не основною причиною цього є скандальні ситуації, які набувають неабиякого суспільного резонансу. До прикладу, історія з міністром культури Олександром Ткаченком чи актуальна сьогодні – відставка міністра оборони Олексія Резнікова.

Ми поспілкувалися із політологом, кандидатом політичних наук Омеляном Тарнавським про те, як такі випадки впливають на загальну ситуацію в країні, а також про вірогідність виборів в Україні найближчим часом.

 Сьогодні Комітет Ради підтримав відставку Резнікова з посади міністра оборони. Напередодні він подав до Верховної Ради заяву про свою відставку. Як Ви вважаєте, як зміна міністра оброни у розпал війни вплине на загальну ситуацію в країні?

– Відставка Олексія Резнікова – це не довільна забаганка вищого політичного керівництва країни, а вимушений крок через те, що довкола цієї персони накопичилося занадто багато негативу, повʼязаного з корупційними скандалами. Чаша переповнилася. Чи замішаний у них він особисто – це вже інше питання, яким повинні займатися правоохоронні органи – якщо будуть.
На першому ж місці стоїть загальна репутація очільника оборонного відомства, крізь призму якої міжнародними партнерами і нашим суспільством сприймається вся оборонна галузь України. Тому ротація стала просто необхідною. Хоча, думаю, Володимир Зеленський не мав бажання звільняти Резнікова. Проте, зовнішній тиск, насамперед міжнародних партнерів, змусив його піти на цей крок. Адже не може бути бездіяльності президента країни, коли щодо члена його команди, відповідального за оборону країни, що перебуває у війні, вже кілька місяців не вщухають журналістські розслідування про корупційні схеми. Я не виключаю, що деякі лобістські групи могли бути зацікавлені в усуненні Олексія Резнікова з цієї посади. Вони домоглися свого.
Однак трагедії це не передбачає. Якби влада не мала якісної альтернативи, то звільнення не було б.

За даними нардепа Железняка Олексій Резніков може стати послом у Великій Британії. Чи можна говорити про те, що це дасть можливість говорити про ще більшу військову допомогу Україні з боку Сполученого Королівства?

Це доволі дивна тенденція, коли після звільнення на тлі скандалів людину призначають на іншу високу посаду. Я певен, що у Великобританії знають контекст відставки Резнікова, тож для британців це рішення може здатися незрозумілим і сумнівним. Тим не менш, набутий досвід Олексія Резнікова на посаді міністра оборони дійсно може дозволити йому більш фахово і переконливо доносити позиції України щодо різних запитів і потреб. Про збільшення військової допомоги від Великобританії саме через його призначення на посаду посла навряд чи може йтися. Оскільки такі домовленості – це рівень глав держав. Володимир Зеленський особисто посилено працює на міжнародній арені. А колишній міністр оборони у ролі посла натомість може сприяти кращому взаєморозумінню між нашими країнами, зокрема у військовій співпраці.

Загалом, на вашу думку, чи потрібно змінювати кадри на керівних посадах в українській владі зараз? Що це дає?

– Є лише дві посадові особи у нашій державі, які під час повномасштабної війни, на мій погляд, мають бути незмінними через високі ризики внутрішньої дестабілізації під впливом ворожих сил – Президент і Головнокомандувач. Ротація інших – це вже питання доцільності і необхідності. Якщо хтось не справляється із завданнями, тоді не бачу жодних проблем ту людину звільнити і на її місце призначити іншу. Україна зараз переживає дуже складні часи, тому кожен має бути на своєму місці – відповідно до знань, умінь і досвіду.

А як щодо глобальних змін – зокрема виборів. Як ви ставитесь до ймовірних президентських чи парламентських виборів найближчим часом? Які ризики для країни обирати владу в час війни?

-Я категоричний противник виборів у цей час. Це зовсім не той пріоритет, який має стояти перед владою і суспільством. На жаль, тому що, авжеж, хотілося б знову думати про вибори і передвиборчі технології та піар партій і окремих політиків, що свідчило б про відносно спокійний період, принаймні в більшості областей України. Але нині умови не такі. Маємо думати про якнайшвидшу перемогу.

Водночас проведення виборів означає, що увага суспільства і політиків сконцентрується на другорядному — популістичних гаслах, непотрібній демагогії і марнотратстві грошей, в тому числі державних мільярдів.
Це означає і те, що ворожі сили матимуть можливість дестабілізувати внутрішню політичну обстановку. Відтак росія зможе використати виборчий процес на свою користь, щоб знову інтегрувати своїх сателітів/протеже у наш політичний істеблішмент. Заради цього можуть і зазіхнути на життя керівництва країни, усвідомлюючи, що законні і демократичні вибори в Україні — їх шанс встановити свій маріонетковий режим та виграти війну без продовження війни.

Ще одне питання — а чи легітимними і справедливими будуть такі вибори,  якщо сотні тисяч громадян в окупації, сотні тисяч на фронті, мільйони тимчасово за кордоном?! Вони мають право не лише голосувати, але й балотуватися. З іншого боку, громадяни та політики країн-партнерів логічно задумаються: «Що це за така запекла війна, якщо у країні проводять вибори?» — та можуть переосмислити свою допомогу Україні. Тож існує ризик втратити нинішній рівень підтримки.

Водночас, Омелян Тарнавський переконаний, що оновлення політичного керівництва країни необхідне.

– Але це має відбуватися у відповідних безпекових умовах, а їх зараз немає. Занадто багато ризиків для суспільства і держави. Водночас я маю певні застереження і побоювання щодо «звикання» самої чинної влади до статусу-кво. Тому замість недоречних нині виборів доцільно було б у найближчій перспективі послабити тиск на партії і народних обранців різних рівнів, що відновить функціонування демократичного принципу стримувань і противаг. Це необхідно для того, аби ні в кого у високих колах не було можливостей і спокуси узурпувати владу. Ось це дійсно важливо і потрібно, враховуючи те, що війна триватиме ще не один рік. Якщо жаги до узурпації влади немає, то це має відбутися без спротиву політичної верхівки.

Якщо вибори таки відбудуться у воєнний час, на вашу думку, які партії отримають найбільшу прихильність виборців?

-Це буде хибне рішення. Однак, якщо моделювати гіпотетичний виборчий процес у нинішніх умовах, то, на мою думку, електоральні вподобання українців можуть бути розподілені наступним чином: перше місце отримає партія Володимира Зеленського; друге місце партія Петра Порошенка, третє місце – сила, яка акумулюватиме російськомовний електорат. Жодна із партій не зможе отримати абсолютної більшості у парламенті, але конструктивна коаліція можлива, якщо цю третю силу куруватимуть на Банковій. Такий сценарій можливий буквально зараз. Проте, чим довше триватиме війна без видимого позитивного фіналу для України, тим більше слабшатиме політичний рейтинг Володимира Зеленського і його команди. Відтак конфігурація електоральних уподобань українських виборців може кардинально змінитися.

Додамо, Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP заявив, що буде балотуватись на президентських виборах, якщо такі відбудуться 2024 року під час війни.

Авторка: Юлія Савчук

Залишити відповідь