Фестиваль «Meridian Czernowitz» проводять 14 років поспіль у Чернівцях. Його не скасовували ні під час пандемії, ні вже другий рік в умовах повномасштабної війни росії проти України. Щоправда, формат адаптували під воєнний стан.

Масштабні літературні події, які збирали сотні людей, поезія просто неба, навіть у найнезвичніших локаціях, таких як синагога чи ринок, прогулянки вулицями, концерти – таким був «Meridian Czernowitz» до великої війни. російська агресія не змусила поетів мовчати і фестиваль продовжує жити, утім нині організатори обмежились усього трьома локаціями без жодних гучних заходів. Навіть просять не називати цьогоріч цю подію фестивалем, а читаннями. Впродовж трьох днів будуть проходити презентації книг та літературні зустрічі. Директорка фестивалю Євгенія Лопата розповіла, що цьогоріч майже усі презентовані твори будуть на військову тематику, а також про те, чому такі події важливо проводити попри війну.

Фестиваль в умовах війни: як він проходитиме і на чому сфокусуєтесь?

– Він буде таким самим адаптованим, як і минулого року, тому що ми не можемо повернутися до нашої першочергової концепції, оскільки прогулянки нам поки що не вдаються. Ну і в друге – ми відмовляємся від розважального компоненту, і тому ми і не називаємось фестивалем цьогоріч, тому що в нас немає ані музичних концертів, ані якихось веселих святкових подій, тому що поки що нам ще не святкується, але ми вже маємо розроблений план фестивалю на перший рік перемоги. Поки це буде таємницею. Якщо говорити про сьогодення, поки ми у воєнному стані, знову ж таки, ми концентруємося на літературі виключно, і в першу чергу на українській літературі, яка пишеться зараз в умовах великої війни. Важливим компонентом є новинки українського книжкового ринку, книжки, які побачили світ впродовж останніх півтора року. Це книжки, які розповідають нам про українсько-російську війну, про війну, в якій ми мусимо захищати себе.

Які автори презентуватимуть свої книжки, в яких йдеться про велику війну?

– Це тексти людей, які безпосередньо залучені до захисту України. Це або військові, які служать в ЗСУ, або волонтери, які їх підтримують. Наприклад, поетеса і військовослужбовиця Ярина Чорногуз представлятиме поетичну збірку. Вона ще до початку вторгнення служила і була волонтером у госпітальєрах, потім підписала контракт. Ці вірші – це фіксація війни, очима військової, яка на полі битви. Тому це важливі вірші, в яких кожен може знайти щось. Це також і волонтери, наприклад, як Андрій Любка, який збирає автівки для ЗСУ. Тобто, це люди, які реально підтримують фронт волонтерством або службою державі, тому нам важливо було почути їхню літературу, яка є дуже якісною і найбільш важлива в Україні зараз.

Скільки авторів візьме участь у читаннях? Фестиваль – міжнародний, однак чи усі запрошені іноземні письменники та поети погодилися приїхати в країну, де йде війна?

– Загалом ми маємо 20 учасників, українських і закордонних. Жоден не відмовився приїхати через війну. І я хотіла б теж наголосити на тому, що учасники цього року — це теж люди, які мають стосунок до України. Наш німецький учасник взагалі свою останню збірку присвятив виключно війні в Україні. І це була така сенсація в Німеччині. Нам важливо було запросити тих людей, які вже є посланцями України в своїх країнах — в Австрії, Німеччині, Швейцарі, Ізраїлі — для того, аби вони були тут і на власні очі побачили реалії війни і могли далі в своїх текстах розповідати про це.

Хто запрошений з відомих українських письменників?

– Мені здається, що цього року, як ніколи, відомі і знакові імена – це Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Андрій Любка, Олександр Михед, Катерина Міхаліцина.

Які будуть найочікуваніші презентації?

-Важко виділити щось одне. Всі книги військової тематики – це те, що варто прочитати кожному, насправді. Але, наприклад, у перший день читань я буду модерувати презентацію антології «Воєнний стан» і хочу детальніше зупинитись саме на цій збірці. До неї увійшли тексти 50 письменників про війну – це найбільша військова антологія, яка нині є в Україні. Це розповіді тих, хто безпосередньо воює на фронті, волонтерить, отримав статус переселенця. Передмову до збірки написав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який вважає, що ці історії потрібно зберегти та переповісти українським голосом усьому світу. Антологія вийде кількома мовами, зокрема вже є англійська версія.

Зараз часто в суспільстві звучить думка про те, чи доречно проводити такі заходи. Були сумніви чи на часі така подія?

– Література важлива. Це не розважальна література, це не дискотека. Це про формування ідентичності українців. Ці книжки слугують культурі читання, вони слугують поверненню до нашого коріння. Ці читання і ці зустрічі нині про те, що ми залишаємося на своїх місцях, робимо свою роботу. І важливо, аби вся ця культурна машина розвивалася і працювала далі.

Залишити відповідь