У рамках офіційного Украінського тижня моди пройшли покази відомих українських дизайнерів. Це відбулося завдяки ініціативі
«Support Ukrainian Fashion».

Тож за допомогою UFW три українські fashion бренди – KseniaSchneider, ElenaReva і Nadya Dzyak показали нові колекції одягу. Нашій українській журналістці у Лондоні Агнії Ткаченко вдалося записати ексклюзивне інтерв‘ю з дизайнером з міста Дніпро Надією Дзяк, яка висловила щиру вдячність Ukrainian Fashion week і звісно British Fashion Council, London Fashion Week за постійну потужну підтримку Українських дизайнерів у ці нелегкі часи для України.

Я так багато читала про Ваш бренд. У Вас сукні — це не просто гарно, а це справжній стиль і почерк, за яким безсумнівно стоїте Ви. Ваш бренд нині дуже популярний, адже Ваші сукні, які поєднують геометрію і жіночність, визнані у світі відомих особистостей. Серед них чимало закордонних і українських зірок. Зокрема, дружина відомого футболіста Олександра Зінченко Влада теж з‘являлась у сукні Вашого бренду. Тому, вважаю, Ви б із легкістю могли з моменту вторгнення перевезти своє виробництво, бодай, у найближчу іноземну країну. Проте, Ви продовжуєте працювати в Дніпрі, не дивлячись на регулярні обстріли ворога. Чому все ж залишились в Україні і працюєте, ризикуючи ?

— Я зараз буду плакати ( автор: ледь стримує сльози). Тому, що наша команда вся у Дніпрі і я навіть не уявляю, щоб вона була деінде. Адже саме там рідні дівчата, які з нами працюють, хтось більше 10 років. Наприклад, Юля працює 14 років. Тобто у Дніпрі моя душа. Я навіть не уявляю, що можна виробляти в інших країнах. У нас там все…Ми дуже сильні, ми нічого не боїмося. Це дуже страшно коли летять ракети, ми ховалися в бомбосховище , але продовжували робити ось ці фантастичні сукні. Це звісно страшна ситуація. Але ми дуже сильні, бо ми з Дніпра. Джинси ми виробляли в Одесі. Тобто, ми їх шили, а потім відправляли прати, терти в Одесу. А потім я їх фарбувала з моїм татом на нашому подвірʼї. Ми їх купали, стікали, вішали. Тато стежив за ними. Я була вже в студії, він мені відправляв фото і казав: «Надя, вони вже посохли». А тканину для наших виробів вже більше 10-ти років виробляють, деформують наші партнери у Харкові. Ми працюємо тільки з ними. І, коли почалася війна, то на декілька місяців у нас все завмерло. А потім, наприкінці червня, ми розпочали все відновлювати і дуже боялися телефонувати до наших харківʼян і спитати в них: «Як у вас справи. Чи ви працюєте?» Ми дуже боялися почути страшну відповідь. Але, коли ми зателефонували, то вони сказали: « В нас тут трішки попало, але ми працюємо. Відправляйте тканини». Вони з неї потім роблять плясе. Після цього ми просто зрозуміли, що ми незламні.

— Спеціально для показу у Лондоні Ви розробили сукні у колаборації з Алісою Грішаєвою, яка є засновницею бренду «Grie». Як саме Ви поєднали легкість ваших колекцій , 3D квіти і саквояжі, які є основою ідей Аліси Грішаєвоі?

— Так. Коли я в неї побачила концепт цієї сумочки, то я зрозуміла, що ця сумка повинна бути у дуже яскравих кольорах. Така shoulder back, дуже коротка. Наприкінці липня я зателефонувала і кажу: «Аліса, ти знаєш, ми будемо приймати участь у London Fashion Week і нам треба зробити сумки з тобою». Вона каже: «Надя, це неможливо, у нас немає часу». Але я їй кажу: «Спокійно. Все буде добре». І ми це зробили. Сумки, мені здається, фантастично доповнювали колекцію. І цей вайб. Ці сумочки також виробляються у Києві, у них велике виробництво. Вони такі цукерочки. Це наша синергія з Алісою. Вони з енергією Аліси і Наді Дзяк. У нас вже є предзамовлення. Ці сумки будуть працювати як наші сукні, бо я знаю, що наші сукні роблять жінок всього світу більш щасливішими. Це наша місія. І тому ми не зупинились працювати. Саме це дає мені поштовх працювати далі. І ми не маємо права сказати, що я не можу піднятися вночі, що я втомлена. Ні, такого нема.

— У Вашому інстаграм я, розглядаючи фото суконь і не тільки суконь, але і бомберів, блузонів, джинсів, топів, тощо, побачила, що типаж моделей був незвичний, як до Східної Європи. Як робили підбірку моделей для лукбуку?

— Мені хотілося зробити таку концепцію, щоб моделі були різноманітні, щоб були різного росту, розміру. Наголосити, що сукні і джинси пасують будь-кому. І в нас був дуже класний кастинг разом із стилістом, з фешн-кастинг директором. Це була така ідея, щоб показати, що всі жінки різні. Ви ж бачили на подіумі, що вони виглядають всі як зірочки.

— Надіє, я з цікавістю передивилась рілс, де були уривки з фотосесії для літнього лукбуку. І чи побачить цей лукбук лондонська публіка?

— Побачать. Ми все зробимо і вже зараз робимо. Ми його доробляємо. Ми знімали у Варшаві. Це була повністю українська команда. Уявіть, там було більше 10-ти членів команди і всі вони українці. Для мене це було важливо. Скоро ми його презентуємо.

— Безсумнівно, оргкомітет Офіційного Украінського тижня моди — це та рука, яка допомагає українській моді не спинитися і завдяки іноземним друзям України рухає наш фешн в маси, тим самим проводячи інформаційну політику щодо того, наскільки українці достойна і талановита нація. А це, відповідно, дає світовій спільноті краще зрозуміти «хто є хто» у війні росії проти України. Після Лондону буде Париж. Ви не вперше закордоном. Лондонський тиждень моди буде вперше для Вас. Знаю, що підготуватися було нелегко. Проте, які виклики поставали у вашої команди саме перед Лондон фешн вік і чи вдалося все реалізувати до кінця і чи ставали у пригоді колеги з Юкреніан фешн вік та з Лондон фешн вік ?

— Виклик був таким: щоб поєднати не тільки прозорі романтичні сукні, а й різні фактури. На жаль, у нас було мало часу, але ми це зробили. Це був виклик для команди. Ми готувалися, дуже багато подолали організаційних труднощів. Але для нас є дуже цінною підтримка UFW і British Council.

Авторка: Агнія Ткаченко

Залишити відповідь