В Україні збільшилася кількість звернень до поліції за фактом домашнього насильства.

Кореспондентка networkua.com побувала в рейді з інспекторами сектору протидії домашнього насильства ГУНП Романом ПЕРЕПЕЛЮКОМ та Ярославом ГОШВОЮ та дізналася, чому ж почастішали випадки домашнього насильства.

Пишуть заяви, а потім забирають

Вирушаємо в рейд у понеділок, по обіді. Щойно сіли до автомобіля, як надійшов перший виклик.

– Звертається жінка, яка стверджує, що її п’яний чоловік забрав їхнього сина й відвіз до своєї сестри, – читає вголос майор Перепелюк.

Приїхавши за вказаною адресою, телефонуємо до заявниці. Інспектор уточнює, яка квартира, бо в повідомленні не вказано.

– У мене не квартира, а будинок. Я живу в селі Бочківці, колишнього Хотинського району, – каже телефоном заявниця.

– Ви ж викликали екіпаж на адресу в Чернівцях, – зауважує поліцейський, а жінка згадує, що не вказала населений пункт.

Поліцейські скерували виклик на Хотинський відділок поліції.

– Дуже часто люди вказують неточну адресу. А через такі деталі ми втрачаємо час, адже, їдучи на виклик, не знаємо, яка там ситуація. А раптом спізнимося, і станеться невиправне, – пояснює старший лейтенант Ярослав Гошва.

Окрім того, що поліцейські сектору протидії домашнього насильства виїжджають на оперативні виклики, вони це й перевіряють сім’ї, де раніше фіксували випадки як фізичного, так і психологічного домашнього насильства.

– Часто буває, коли жінка телефонує на “102” і каже, що її б’є чоловік. Ми приїжджаємо, розмовляємо з подружжям. Та жінка все ж таки пише заяву на чоловіка, а через деякий час іде до районного відділку і забирає заяву. І таких випадків дуже багато, – розповідає старший лейтенант Гошва.

Перевіряють проблемні сім’ї

Поліцейські вирішують перевірити сім’ю, куди вже виїжджали за викликом щодо домашнього насильства.

– Від цієї сім’ї маємо постійні звернення. 45-річний син мешкає зі своїми старенькими батьками. У матері – інвалідність. З неї знущаються як чоловік, так і син, адже обоє зловживають алкоголем, – пояснює інспектор.

Приїхавши за вказаною адресою, старший лейтенант Ярослав Гошва стукає у двері. Нам відчиняє старенька бабуся.

– Данилівна, як ваші хлопці? – одразу запитує майор Перепелюк.

– Чоловік пішов води набрати, а син влаштувався на роботу, працює експедитором. Якось вони притихли обоє, – зізнається жінка.

– Це добре. Ну, ви знаєте: у разі чого телефонуйте, – каже поліцейський Ярослав Гошва.

– Дякую вам, хлопці, що турбуєтеся, – відповідає жінка.

Одразу після цього на планшет поліцейських надходить ще один виклик. Хутко їдемо за вказаною адресою.

– Жінка хоче написати заяву на свого чоловіка, з яким живуть у цивільному шлюбі, вони вчора посварилися. Ми були на цьому виклику, але подавати заяву вона не захотіла. А от сьогодні надійшов виклик, – пояснює поліцейський Перепелюк.

Сім’я, до якої ми їдемо, родом із Донецька. Переїхали до Чернівців у 2015 році як переселенці. У сім’ї є двоє діток, син – від попереднього шлюбу, а дочка – спільна. Чоловік із жінкою проживають у цивільному шлюбі 13 років. Приїхавши до Чернівців, відкрили свій продуктовий магазин.
Приїжджаємо за вказаною адресою та дзвонимо у домофон, відкривають не відразу.

– Певно, чоловік хоче утекти, тому я піднімаюся по сходах, а ви їдьте ліфтом, – одразу оцінює ситуацію Ярослав Гошва.

Досвід поліцейських не підвів, чоловік справді хотів покинути помешкання, однак йому це не вдалося, адже у під’їзді на нього чекав поліцейський. Тож повернувся додому. У жінки – заплакані очі. У квартирі чутно дитячі голоси, мати зачиняє двері у дитячу кімнату та запрошує нас до вітальні. Чоловік присів на диван. Його чоло розбите, на руках помітні синці.

– Що з вами трапилося? Чому ви такий побитий? – запитую.

– Мене побила жінка, – переконує чоловік.

Після цих слів жінка починає сваритися.

– Та що ти брешеш? Ти мене сам доводиш до істерики! Ніде не працюєш, сидиш на моїй шиї! П’єш! Скільки це може тривати! Я прийняла рішення розлучатися! – говорить на підвищених тонах жінка.

Чоловік поводить себе спокійно, визнає, що ніде не працює, але допомагає дружині із бізнесом. Жінка, лише зітхає і каже, що це не правда.

– Я випиваю не часто, але і це дратує мою жінку, починаються крики істерики, – розповідає чоловік.
Поліцейські провели профілактичну бесіду із парою та склали протокол за фактом домашнього насильства, далі цей протокол буде скерований до суду. Після цього чоловік покинув квартиру. Вже на вулиці він сказав, що такі “сцени” у них регулярні.

Син ображав матір

Перепочити поліцейським не вдається, бо знову на планшет інспекторів надходить виклик.

– Це знову Данилівна звернулася, ми були сьогодні у неї, – каже поліцейський Ярослав Гошва.

Оперативно їдемо за вказаною адресою. Нам відчиняє двері вже знайома старенька і плаче. У квартирі чутно крики.

– Я прийшов з роботи! Хочу поїсти! Що ви від мене хочете?! Що хочете?! Батя, ти чого маму шарпав і трусив нею в інвалідному візку?! Ви мене дістали! – кричить син до батьків.

У його батька явні ознаки алкогольного сп’яніння.

– Знову почали пити обоє, – плаче жінка.

– Михайле Михайловичу, ви знаєте, що у вас 11 вересня суд? – запитує поліцейський.

– Знаю, я вже двічі відсидів, то й третій тепер відсиджу. Краще там, аніж тут! Я ж влаштувався на роботу, вже працюю, чого мене довбати? – продовжує кричати чоловік.

Правоохоронці приблизно 30 хвилин заспокоювали горе-сина. Він зачинився у своїй кімнаті й більше не виходив. 11 вересня цього чоловіка судили за фактом домашнього насильства.

Як не стати жертвою домашнього насильства: що загрожує зловмисникам

Немає єдиного плану дій в подібних ситуаціях, але є декілька порад щодо дій, які жінка повинна вчинити для захисту себе та/або дітей:

– негайно за можливості ізолюйте себе та/або дітей від кривдника, зокрема, залишити помешкання або хоча б  зачинитися у кімнаті;

– терміново телефонуйте до  поліції, безпосередньо під час вчинення насильства, якщо є така можливість, або після того як убезпечили себе та дітей: повідомте поліцію саме про вчинення домашнього насильства і чи знаходитесь у безпосередній небезпеці;

– чекайте на поліцейську групу швидкого реагування, яка з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію повинна прибути на місце виклику орієнтовно впродовж 7 – 10 хвилин, якщо ви мешкаєте у межах міста, та впродовж 20 – 40 хвилин, якщо  – у сільській місцевості;

–  можете написати заяву у відділенні поліції чи надіслати поштою.

– поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника, що  надасть вам час для убезпечення себе та дітей, а також поліція може  застосувати терміновий обмежувальний припис.

– якщо кривдник наніс вам/дитині тілесні ушкодження (згвалтував), з урахуванням вашого стану телефонуйте до швидкої або зверніться до лікарні та обов’язково вказуйте, що отримали травми в результаті побоїв чоловіка, тощо. Увага! До здійснення медичного обстеження краще не змивати сліди з тіла та одягу. Нічого не чіпайте на місці події. Обов’язково пройдіть судово – медичну експертизу з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яку долучать до справи як доказ;

– якщо психологічне насильство відбувалося у присутності дітей або відносно них, в результаті чого діти отримали психологічні травми, є сенс звернутися до служби у справах дітей з відповідною заявою,  також ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми до вирішення питання.

Про кожен випадок домашнього насильства необхідно повідомляти в поліцію та усіма законними засобами та способами захищати себе та дітей. Адже кожен факт вчинення насильства буде задокументовано та враховано у майбутньому, якщо Ви не змогли з якихось причин припинити це з першого разу.

Залишити відповідь