Спочатку  між Польщею та Україною виник конфлікт на зерновому ринку, потім був обмін серйозними політичними заявами. Що відбувається між двома сусідніми державами?

Чому раптом між Польщею та Україною так різко змінився вектор спілкування, Networkua.com обговорював ситуацію із професором, завідувачем  кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Анатолієм КРУГЛАШОВИМ.  

  • Чи можна вважати, що Україна та Польща посварилася через останні заяви однієї держави та другої?

Я думаю, що зараз ми перебуваємо у дуже складній стадії взаємин із точки зору узгодження наших інтересів, позицій і поглядів на питання політичної, безпекової, економічної ситуації в наших країнах та Європі в цілому. Тому можна говорити про те, що цей діалог відбувається дуже складно і поки що ми не знайшли прийнятні формули вирішення деяких питань. Це є неприємна ситуація.

Якщо сказати глибше, то у польсько-українських відносинах дуже складна палітра минулого, в якому були і славні сторінки спільної боротьби та взаємодії, і приклади взаємного винищування і несприйняття.

Тож зважаючи на такий фундамент минулого, ми повинні все робити з величезною обережністю, з тим, щоб не відроджувати травм минулого, але вибудовувати гідну перспективу майбутнього.

Це складно дається, тому що у Польщі свої геополітичні бачення, які йдуть ще з минулого, коли Річ Посполита була дуже впливовою у Східній Європі. Але ці розмови з позиції першості в лідерстві не завжди сприяють нашому порозумінню. Адже Україна також продемонструвала свою особливу роль і значимість, і з цим необхідно рахуватися.

  • Чи вбачаєте ви, що до проблеми частково призвели і українські політики?

У нашій політиці не вистачає фаховості, компетентності, уміння прораховувати реакції партнерів. Ця «зернова проблема» показує, що і наша сторона в певних питаннях не допрацьовує. Поляки скаржаться, що це зерно вивантажується на внутрішніх ринках Польщі і це дуже серйозний закид. На нього не можна відповідати мовчанням та ігноруванням. Щойно прозвучали обнадійливі заяви, що сторони наблизилися до вирішення цього питання.

  • Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький образився на виступ президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН. Це теж погіршило двосторонні відносини?

Коли вже переходити на якісь емоції, як то Прем’єр-міністр Польщі Моравецький заявив, що президент України не повинен ображати поляків, то я, чесно кажучи, не побачив у виступі Зеленського з трибуни ООН, образ на адресу саме поляків.

Він говорив про наше непорозуміння і про те, що Україна вважає, що тут має виконуватися спільна позиція Європейського Союзу в особі Європейської комісії, яка і є головним регулятором процесів на єдиному внутрішньому ринку ЄС. А польська держава, вступаючи в ЄС, відповідно, погодилась з тим, що процесами управління європейського внутрішнього ринку керує саме Європейська комісія. Тому у цьому конфлікті є дуже багато складових і вимірів. І це не стосуються лише наших двосторонніх відносин. Це питання стосується взаємин Польщі з сусідами, з країнами ЄС, з інститутами ЄС. І, звичайно, воно стосується перебігу виборчого процесу в Польщі, який відбувається складно й провокує різкі заяви, від яких краще утримуватися відповідальним політикам в обох країнах.

  • Прем’єр-міністр  Польщі висловив свою думку, що Україна більше не отримає від них зброї і це наробило великого галасу. А потім президент Польщі Анджей Дуда це пояснює по-інакшому. Як так вийшло?

Кожен з цих політиків є особистістю, кожен з них має своє бачення проблем і їх розв’язання. Але ця ситуація говорить про те, що у вищому ешелоні влади Польщі існує певна неузгодженість. Така заява Прем’єр-міністра викликала подив навіть у Міністерства закордонних справ. У Польщі Президент і МЗС здійснюють зовнішню політику. Тому тут виникає питання, на що та кого спрямована така риторика?

  • Дуже часто вживається поняття, що польська влада так захищає інтереси польського фермера?

Я дуже поважаю працю польського фермера, знайомий із результатами цієї праці, бачу наскільки працьовитими є люди в братній країні. Ця риторика захисту національних інтересів, вона, звичайно, дуже ефективно працює. Але Польща вже є членом НАТО та ЄС і, незважаючи навіть на поточні непорозуміння і дискусії, я думаю, що інтереси європейської солідарності й безпеки повинні безумовно переважати. Тому, коли говорити про співвідношення зобов’язань, має бути чіткий баланс і розуміння, що економічні інтереси вкрай важливі, але геополітичні та безпекові інтереси сьогодні в абсолютному пріоритет, навіть над поважними інтересами польського і українського фермера. Бо саме вони відповідають їх потребам жити і успішно працювати у безпечних, вільних, демократичних, ринкових державах. Тому варто більш продумано розставляти акценти як у риториці політиків, так і державній інформаційній політиці, на мій погляд.

  • Тобто заява, що Польща не буде постачати більше Україні зброї, це була більше емоційна заява?

Я думаю, що, це або емоційна заява, або непродумана заява, або засіб тиску. Точно стверджувати не беруся. Зараз у польському суспільстві в контексті виборчого процесу відбуваються цікаві зміни, з’являється не переважаюча, але помітна і впливова частина суспільства, яка вважає, що підтримка України забирає занадто багато коштів у Польщі. Тому я думаю, що ця заява спрямована саме на цю частину польського суспільства.

Я цю точку зору можу зрозуміти, але вона дуже і дуже небезпечна для самих поляків, для майбутнього польського суспільства і держави, його стратегічних інтересів і перспектив.

  • Чи ця конфліктна ситуація між Польщею та Україною може вплинути на наших біженців, які зараз живуть у Польщі?

Якщо риторика недружніх відносин буде розвиватися, вона буде негативно впливати і на наших громадян. Але треба пам’ятати, що польська економіка досягає своїх успіхів насамперед завдяки тому, що Польща є частиною єдиного внутрішнього ринку ЄС. Є значний внесок ЄС в модернізацію, розвиток польської економіки і це є вагомо та чітко помітно скрізь. Тому це змушує поляків бути теж більш стриманими і обережними. І врешті-решт, внесок українців в успіхи польської економіки – факт добре і широко відомий. Хоча, можливо, і на ньому теж не завадило б також більше наголошувати перед польською аудиторією.

  • Як ви бачите вирішення цієї ситуації між Польщею та Україною?

Двом країнам є над чим попрацювати. Зараз ці прояви конфлікту між Україною па Польщею активно роздмухується Кремлем. Треба визначити, що присутність російської пропаганди часом помітна у польському суспільстві. Тому полякам, і нам, українцями, треба бути дуже уважними до того, щоб ця дискусія припинилася на стадії ескалації, щоб вона не впливала на нашу політичну, економічну, особливо безпекову взаємодію.

Звичайно, і нашій владі треба проявляти максимум стриманості, толерантності, уважності. Цю дискусію потрібно проводити фахово і взаємочутливо, насамперед – дипломатичними каналами, а не каналами засобів масової інформації.

  • Є така думка, що не варто нагнітати ситуацію, бо Польща та Україна приречені на дружбу.

Моя особиста позиція, яку я висловлював не раз публічно, що з огляду на виклики сучасності, російську війну, Україні і Польщі треба повністю переосмислити свої взаємини у контексті загальноєвропейських інтересів безпеки ЄС і НАТО. Ми повинні стати не просто добрими сусідами чи партнерами, але й відповідальними та надійними союзниками. Тільки в цих рамках ми можемо знайти гідне і безпечне майбутнє для наших народів, суспільств і держав.

Залишити відповідь