Чоловік багато років живе у Британії, але зберігає українські традиції

Левко Тимощук багато років живе Великій Британії Але зізнається, що  залишився українцем і традиції українські намагається берегти.

Чоловік у дуже цікавий спосіб потрапив спочатку до Британії. І життя так закрутилося, що хоч і не планував залишатися за кордоном, Англія все ж стала йому домом.

Збудував з командою козацьку чайку

У 1992 році Левко Тимощук разом з командою долучився до незвичного проекту – побудови козацької чайки. Після  тривалої роботи це вдалося зробити.

«У 90-х роках минулого століття в Україні був час національного відродження. Цей час я застав на флоті на півночі у радянській армії, був моряком північного флоту.  А потім, коли повернувся з армії, в одному із журналів побачив  статтю, що чоловік запропонував зробити козацьку чайку і зробити похід, як козаки. Мені ця ідея дуже сподобалася і я почав шукати тих, хто готовий був би це зробити. Після пошуків знайшов команду людей, які не лише мали ідею, а навіть зробили макет чайки. Це були хлопці зі Львівського козацького товариства «Кіш». І з цим товариством ми збудували козацьку чайку «Пресвята Покрова» , яка була за виглядом як козацька чайка 16 століття. Головним будівничим і першим нашим отаманом був Василь Качмар. Чайку ми збудували у Львові. Випробували її під Львовом на озері, а потім перевезли у Київ і спустили на Дніпро. Вже звідти по Дніпру пішли до Херсона, потім через Чорне море на Туреччину, Грецію, Корсику, Італію, Францію. Так почалися подорожі на нашій чайці», – згадує Левко Тимощук.

Фото надав Юрій Волощак

З того часу козацька чайка «Пресвята Покрова» пройшла чи не сотню морських миль морями Європи, ріками і каналами Франції й Польщі, Атлантичним океаном. Левко Тимощук, який ще був студентом,  разом з друзями на козацькій чайці проплив багато держав

«У 1992 році ми здійснили перший свій похід на чайці. Святкувалося 500 років відкриття Америки Колумбом. У Барселоні були великі святкування з цього приводу і наше товариство отримало запрошення. Ми довго отримували паспорти моряків, тому не встигли у Барселону. Але змогли потрапити до Італії у містечко Імперія, де теж були подібні святкування.

У 1993 році отримали запрошення прийти в Англію, де відбувався старт відомої навколосвітньої регати. Нас запросили на старт регати і ми погодилися. Мене товариство на цей час вже вибрало отаманом. Ми вирушили у подорож. Добиралися з пригодами і прийшли буквально за кілька годин до старту.

Старт регаті давала королева Єлизавета. Ми вирішили привітати її. У нас на чайці було вісім гармат. Ми зарядили усі гармати, підійшли до есмінця, на якому стояла королева, і пальнули з тих гармат. Наробили шуму, усі подумали, що ми даємо старт регаті. Нас тоді і поліція «привітала». Зате багато журналістів про нас розповіли», – згадує, сміючись Левко Тимощук

Для пана Левка чайка стала ще й доленосною. Адже саме на ній познайомився зі своєю дружиною.

«Наше товариство «Кіш» зустрічалося з українською громадою у Лондоні.  Цей вечір вдався нам на славу. Я запросив усіх присутніх прийти до нас на чайку наступного дня.  Прийшла туди і дівчина, яка через три роки стала моєю дружиною. Тут на чайці ми з нею познайомилися. Звернув увагу на гарну дівчину. Підійшов до неї, обійняв і сказав: «Чим би ми були не пара?», а через три роки одружилися. Мій останній похід на козацькій чайці був з Лондона до Франції у 1996 році», – каже Левко Тимощук.

Пише пісні та виступає на українських заходах

У 1996 році Левко Тимощук одружився. Але категорично не хотів жити у Великобританії.

«У мене були великі плани – хотів будувати в Україні козацький хутір. Приглянув гарне місце, зібралося гарне товариство. Зробив для цього лісопильний цех. Дружина мене вмовила виховати дітей в Англії. Так воно поволі затягнулося. Але я розривався між Україною та Англією. Поступово почав долучатися до української громади у Лондоні.

Я пишу пісні, граю на гітарі, тож часто виступаю на різних українських заходах. Співаю козацькій, народні і пісні власного авторства. Також у нас заснували читацький клуб. Ми обговорюємо щомісяця когось із українських авторів чи класиків, чи сучасників. Я люблю сюди ходити» – продовжує Левко Тимощук.  

Чоловік зізнається, що до життя у Британії довго звикав.

« На перших порах було важко. Особливо, коли наші свята приходили – Великдень, Різдво.  В Англії таких святкувань немає. Але я вирішив дотримуватися українських традицій і в Англії. Тож вже багато років на Різдво завжди готую за українською традицією 12 страв, є кутя, узвар. Для приготування цих страв мені передають продукти з України. Дотримуюся також традицій на Великдень. Я вивчив англійську мову, але до дітей говорю лише українською мовою.

Став волонтером та перекладачем

«Завжди підтримував Україну. Коли у 2014 році в Україні почалася війна українська громада у Лондоні активно допомагала військовим. Купували машини, рації тощо. А з початку повномасштабного вторгнення ця співпраця лише посилилася. Воюють мої друзі з України, їм допомагаю. Багато бронежилетів купили та передали військовим. Співпрацюю з різними волонтерськими організаціями. Кілька днів тому багато вітамінів привіз, у Норфолку забирав від свого друга англійця речі для шпиталю. Передаємо їх у госпіталі у Дніпро, Краматорськ. І така робота йде постійно», – розповідає Левко Тимощук.

 Впродовж пів року пан Левко працював у військовому таборі перекладачем для українських військових, які тут тренуються.

«Мені було приємно це роботи, адже був постійно у контакті з нашими хлопцями. Зараз взяв невелику перерву, але цю діяльність продовжу. П’ять концертів організували для наших військових хлопців. Докладаємо максимум зусиль, щоб підтримувати їх тут», – каже Левко Тимощук.

Залишити відповідь