Нині учасниками стендап-клубу є 5 коміків

Українці, які переїхали за кордон після повномасштабного вторгнення вкотре доводять, що можуть домогтися успіху та розвивати свою справу навіть у чужій країні. І війна – не привід опускати руки. Наша героїня є яскравим прикладом цього.

З медицини пішла у стендап

27-річна одеситка Вероніка Бабалик переїхала за кордон після повномасштабного вторгнення. У своєму рідному місті вона працювала радіоведучою та ведучою на святах. Також паралельно займалася стендапом. Як вона сама розповідає, у її житті було все налагоджено, від роботи до особистого. Проте, війна внесла свої корективи. І дівчина поїхала спочатку в Італію, а потім у Великобританію, де проживає і нині.

«Я приїхала у Лондон і зрозуміла, що це те місто, яке мені до вподоби. В Італії мені не вистачало того ритму, який є тут. Тим паче такий жанр, як стендап в Італії не дуже популярний, як в Англії. А я хотіла в ньому розвиватися. Також у Лондоні є багато можливостей. Тут багато амбіційної молоді з усього світу, тож тут можна знайти свою команду. Я планувала, що прилечу й за місяць буду давати сольні концерти, але реальність видалася трохи інакшою. Тут я вже 4 місяці і за цей час також непогано розвивалася».

Вероніка закінчила Одеський медичний університет за спеціальністю «Педіатрія». Після проходження інтернатури зрозуміла, що медицина – це не зовсім та сфера, в якій вона хоче надалі працювати. Дівчина більше хотіла приділяти свій час творчості.

«Я подумала, що мою харизму і почуття гумору треба використовувати»

З 2019 року комікеса займається стендапом. Її перший виступ був на відкритому мікрофоні в Одесі. Тоді вона виграла свій перший приз – подарунковий сертифікат на доставку суші.

«Мені подобався стендап і коміки. Я подумала, що теж смішна і теж так можу, потім виявилось, що не прямо так, як вони. Я думала, що моє почуття гумору і харизму треба якось використовувати. Тому, зібрала всіх своїх друзів й пішла виступати на відкритий мікрофон. Я виграла сертифікат на доставку суші у розмірі 500 гривень. Потім вдруге виступила, знову виграла. Тоді я зрозуміла, що це знак й потрібно займатися цим далі».

«Прийшли люди, яких я взагалі не знала»: створення команди

Комікеса створила свій стендап-клуб в Одесі. Там вона зі своєю командою виступала у різних жанрах, зокрема «прожарка» та імпровізація. Гумористи виступали у Києві, Нові Каховці, Харкові. Проте, через війну їхня діяльність призупинилася.

Після переїзду Вероніка вирішила створити стендап-клуб у Лондоні. Щоб знайти свою команду, вона розпочала шукати людей, які б хотіли жартувати українською разом з нею. Тоді відгукнулися 3 охочих. Коміки знайшли локацію для проведення стендапів і вперше виступили закордоном.

«Клуб заснувати було не складно. Я придумала назву і створила акаунт в інстаграмі. А от вже долучити людей до цього клубу, дати йому якусь цінність, це вже складно. Коли ми планували свій перший виступ, то прийшли люди, яких я взагалі не знала. Навіть не уявляла, як вони виступають, з чим вони будуть виступати. Це був такий експромт. Але все було класно, слава Богу! Вони виявилися людьми з почуттям гумору, які дійсно хочуть цим займатися».

Нині учасниками стендап-клубу є 5 коміків. Це люди різних професій, яких обʼєднала любов до гумору, каже Вероніка. Вони жартують на різні теми. Зокрема про політику, росіян, стосунки та відмінності у менталітеті людей.

«Кожен жартує про те, що йому зараз болить. Коли ти помічаєш щось дивне і розповідаєш це людям. А вони такі: «Точно, я завжди про це думав і ні разу не заглиблювався». Є такий вислів про комедію «Що комедія народжується з трагедії». Це дійсно так, це золотий стандарт комедії. Коли виникає якась проблема, ти починаєш з цього робити комедію, віджартовуватися, аби пережити цей біль. І це допомагає. Після такого, ти наче звільнився від цього і тобі стає легше. Я думаю, комедія допомагає людям й вони починають під іншим кутом дивитися на різні ситуації та на життя у цілому».

Чи доречно жартувати під час війни?

На противагу тим людям, які вважають, що гумор недоречний під час війни, Вероніка запевняє, що він навпаки допомагає людям відволіктися від певних проблем. Жарти підіймають настрій й інколи, навіть, допомагають подивитися на різні життєві ситуації під іншим кутом.

«Ми жартуємо так, щоб відволікти людей від поганих думок, допомогти їм пережити якісь складнощі у житті. І робимо це розумно та інтелігентно. Я вважаю, що гумор якраз те, що зараз потрібно, окрім зброї. Але, як мінімум, гумор допомагає привернути увагу інших людей, до того, що відбувається в Україні. Я також стараюсь виходити на англомовну аудиторію. Виступаю у Лондоні на британських місцевих стендапах англійською мовою і намагаюсь також до британців доносити різну інформацію. Важливо тримати в курсі актуальної інформації й іноземців. Ми намагаємось не просто виходити й не тільки жартувати, а робити це з користю, щоб збирати якісь гроші. Проводити благодійні аукціони, і ці кошти передавати кудись на благодійність, на ЗСУ і тим самим теж допомагати й, сподіваюсь, наближувати перемогу».

Як написати жарти?

Вероніка розповідає, що придумувати жарти не так й легко. Вони можуть виникати випадково у якихось життєвих ситуаціях, а можуть створюватися за певним задумом. Щоб написати жарти потрібне не тільки натхнення, але й інтелектуальна розвинутість. Проте, найголовніше, як і в будь-якій справі,важливо дотримуватися дисципліни.

«Коли ти виділяєш на свою справу день, або хоч раз у два дні систематично, то бачиш згодом результат. Це як тренування, якщо ти часто займаєшся у спортзалі, то невдовзі ти досягнеш поставленої мети. Ось так із гумором. Ти маєш робити це постійно, щоб тренувати свій мозок, уяву. Якщо довго цим не займатися, то з часом цей механізм у голові атрофується. Ти не можеш довго чекати, коли прийде жарт у голову».

Чому коміки у житті не такі веселі й смішні, як на сцені

Багато хто каже, що гумористи тільки на сцені смішні та веселі. А у реальному житті – це серйозні та доволі замкнуті люди. Вероніка зізнається, що дійсно деякі її знайомі коміки не такі, як на публіці. Це вона пов’язує з тим, що вони витрачають багато енергії, адже постійно жартувати неабияк втомлює.

Сама ж дівчина вважає себе достатньо відкритою та веселою. Вона завжди рада новим знайомствам, хоча інколи також втомлюється.

«Я не сильно відрізняюсь від тієї, якою я є на сцені. Може скластися враження, що я завжди така харизматична, весела, що в мене все приголомшливо. Я можу бути інтровертом, замкнутою, сумною. На сцені я постійно однакова – активна жінка. Але я буваю різна. Я думаю, що люди, які займаються комедією, вони втомлюються, виснажуються, ти виснажуєшся, коли ти витрачаєш свій час на написання жартів, а потім на їх розповідь. І в якийсь момент тобі хочеться просто відпочити, тому, можливо, люди замкнуті у житті».

Вигорання та поганий настрій – як з цим справляється комікеса?

Нерідко у житті трапляються моменти, коли доводиться сумувати. У декого з’являється депресія, або ж вигорання. Через це проходила й Вероніка. Вона зізнається, немає такого лайфхаку, аби переналаштуватися. Але обов’язок перед глядачами змушує брати себе в руки й виходити на сцену.

«У мене так було тиждень тому, коли моя мама потрапила у серйозну автокатастрофу. І я дізналася про це телефоном, коли була тут. Це важко, коли ти в іншій країні та дізнаєшся, що твої рідні у небезпеці. А в мене через кілька днів був стендап. Я розуміла, що не можу відмовитися, бо на мене розраховують люди, глядачі, які прийдуть, коміки, які хочуть виступати. Я зібралася, тим паче усвідомлювавши, що мене підтримують мої батьки, моя мама, я подумала, що не можна піддаватися емоціям, треба йти та робити свою роботу. Слава Богу, все нормально і мама одужала. Але є такі моменти, які трохи треба виводять з рівноваги. Але все-таки вдається знайти золоту середину і йти далі. Тому, як тільки відкриваєш для себе цю форму, стає простіше йти далі по житті».

Нині Вероніка мріє вийти на англомовну аудиторію. Хоче, щоб її маленька гумористична спільнота стала повноцінним клубом з постійною локацією.

«Моя мрія дійти до special на Netflix. Адже у всіх моїх іноземних коміків є сольні концерти на Netflix. Я зараз плідно працюю над своїм англійським матеріалом».

Комікеса зі своєю командою постійно їздить виступати у різні міста Великобританії. Також запланували стендап у Манчестері. Дівчина ще планує долучити до свого клубу коміків з України. Її головна мета – популяризація українського гумору. Сподівається, що якомога більше людей «прийдуть» у комедію.

Авторка: Альвіна Абрамчук

Залишити відповідь